Вівторок, початок осені, сподіваюся вона буде теплою і порадує ще не одним теплим днем. У планах є ще не одна поїздка у гори. Поки що ж тримайте чергову порцію філософію від автора блогу.

Перше про що розповім, так це про футзальні баталії. Вчора Ігор Воробус разом з командою «Перша Приватна Броварня» провів поєдинок Першої ліги чемпіонату ОАКЛ. Суперником нашої команди був колектив МФК «Наш Львів». Це була фактично ключова гра у боротьбі за медалі. Якщо ми б перемагали, то на 80 % гарантували би собі нагороди.

На жаль, але ми програли й тим самим швидше за все залишилися без медалей. Сказати що я розстроївся – це нічого не сказати. Просто нема слів. Це серйозний удар по амбіціях. Десь ми не правильно зіграли при рахунку – 1:1, десь помилився ваш автор, особливо коли пропустили третій гол. Після таких матчів не хочеться нічого, але життя продовжується.

Далі повертаємося на два дні назад. Після річної перерви я знову поїхав в Українські Карпати. Скучив я за ними, але завжди щось ставало на заваді моїм подорожам.

А тут все вийшло спонтанно, взяли джипа, сіли, купили продукти і поїхали збирати гриби. По приїзді в Осмолоду зрозуміли, що їхати додому не варто й залишилися на ночівлю.

Грибна юшка, класна компанія, розмови з місцевими людьми, підкорення чергової вершини – Овул, відверті розмови на вершині з колегами й навіть запалення вогнища, поламаний транспортний засіб серед ночі – це все було.

Саме такі поїздки надихають й хочеться їхати в гори ще й ще. Маю велику надію, що ще цього року я виконаю план поїздок. У планах є підняття на вершину Пікуй, а також відвідини Мислівки. Давненько я там не бував.

Вчора мені зателефонувала знайома й запитала, а чому Воробус не святкував 10-у річницю від дня створення блогу. На що я відповів, що все буде, але треба вибрати дату. Тому, якщо у когось є бажання посвяткувати разом, то можете мені написати у приватні повідомлення і я розповім про всі подробиці святкування.

А ще почав читати друковані видання. Не знаю що на мене найшло, але цікаво. Що саме читаю не скажу, а лише через деякий час поділюся враженнями від прочитаного.

Ну, і як не згадати про гриби. Лісові приколи почали вилазити й вже незабаром очікую на фотографії моїх друзів з «трофеями».

Автор статті: Vorobus.