До таких сміливих припущень журналістів спершу спонукала проста фонетична співзвучність. Мова йде про нещодавній ролик легенди львівських вулиць Кості Грека, де він в оперно-пародійному стилі виконує пісню «Італієць».

Прискіпливі медійники звернули увагу, що псевдонім автора італійською («Іль Греко») до болі нагадує творче ймення знаменитого іспанського живописця Ель Греко.

Як відомо, цей майстер творив свої шедеври щойно опісля Тринедатського собору 1545–1563 рр.– поворотного пункту в зусиллях католицької церкви протистояти Реформації. Церковники встановили тоді досить суворі вимоги до стилю і змісту релігійного мистецтва, своєрідні моральні канони, дотримуватися яких мав кожен художник, що досить успішно й робив уже згаданий нами Ель Греко. Тішить, що це зовсім не завадило йому уповні розкрити свій оригінальний талант та виявити усю глибину своєї творчої майстерності.

Що ж, ті з читачів, хто вже мав можливість ознайомитися з книжками Кості Грека, мабуть, погодяться: паралелі аж самі кидаються в очі! Річ у тім, що як і свій знаменитий тезка, львівський автор у глибоко індивідуальній манері віддає перевагу саме духовним началам у своїй творчості. Взяти хоча б нещодавно видане оповіданні автора «Храм Воскресіння»… До речі, в творчому доробку Ель Греко «Воскресіння» – одна з найвидатніших картин! Найцікавіше однак полягає в тім, що свою аналогічну художню вибагливість «Грек» зі Львова уже десятий рік поєднує із доволі розкутою рекламою та екстравагантною «книжковою» упаковкою. Як от, наприклад, оригінальні назва й обкладинка його останньої збірки «Два солоних чебуреки».

То чи не став часом наш земляк у штуці творцем якогось цілком нового стилю? Що ж, питання, мабуть, до експертів зі сфери мистецтвознавства…

Хто такий Костя Грек або як молодий автор книг завітав в гості до Воробуса