Продовжую розповідати про особливості життя в сусідній Білорусії. Незважаючи на те, що я був у цій країні лише три дні, за цей час мені вдалося багато чого побачити та ознайомитися.

Отже, як кажуть, їдемо далі.

1. На АЗС треба відкривати капот.

Ось це для мене стало новиною. Заїхали на АЗС аби заправитися газом, а нам сказали відкрити капот. Заїхали на іншу заправку й знвоу ж таке прохання. Довелося виконати побажння.

2. Радари на дорогах.

В Україні вони теж є, але у Білорусії їх аж надто багато. Реально ближче до Мінська неможливо нормально розігнатися. Їдеш 110-120 кілометрів на годину, а за декілька хвилин вже знак 60-ть. Тому, не дивуйтеся якщо у столицю сусідньої до України країни будете їхати тривалий час.

Так, можна на ці всі обмеження забити болт, але ж реально потім на кордоні з тебе спитають: де ти був, як їхав і так далі. Бували у моїх знайомих вже такі випадки.

3. Кредитні картки.

Як мені сказали місцеві мешканці, близько 80 % населення Білорусії користується при розрахунках кредитними картками. Це дійсно класно. Особисто я не міняв гроші на білоруські, а оплачував все карткою.

4. Північна країна.

Дивним було для мене бачити, що в 9 ранку на вулиці ще темно. Сплю, прокидаюся, ніч, думав, що ще 7 година ранку, а це вже 9:00. Також у Мінську дуже швидко вечоріє.

5. Запах СССР.

Є багато радянських вулиць, пам’ятників. Особливо це кинулося в очі, коли відвідав Брест. Мінськ більш сучасніший.

6. Нема заторів.

Для прикладу, вчора близько години часу не міг виїхати зі Львова, який має населення біля мільйона людей. У столиці Білорусії проживає значно більше людей, місто більш масштабне, а корків нема. Як їм це вдається невідомо.

7. Транспорт.

Є метро, трамваї, бачив велосипедні доріжки. Особисто по них не їздив тому що було холодно та й де той велосипед взяти у Білорусії?

8. Порядок з пішоходами.

Переходять дорогу люди по правилах, ніхто не перебігає як у Львові.

Якщо все буде гаразд, то вже наступного року знову завітаю в цю цікаву країну аби побачити для себе ще щось нове.

А поки що подорожуємо далі.

Першу частину розповіді про особливості життя у Білорусії читайте ТУТ.

Автор статті: Vorobus.