На сторінці SportTravelerUA новий гість. Ним став гравець національної збірної з футболу та луганської «Зорі» Дмитро Іванісеня.

Віктор Скрипник постійно на зв’язку

– Дмитре, зараз в Україні й у світі, загалом карантин. Чим займаєшся у цей час?
– Як і більшість людей стараюся сидіти вдома, дотримуватися правил карантину. Лише за необхідності виходжу з дому в магазин, гуляю з собакою. До тих пір, поки не ввели жорстких правил, то бігав у парку, займався на запорізькій Набережній. Зараз займаюся вдома, у нас є тренер по фізичній підготовці, який проводить тренування через скайп. Це статика, прес, віджимання, випади.

Щодо особистого часу, то читаю книги, дивлюся серіали з жінкою, вчу англійську, правила дорожнього руху. У FIFA не граю, тому що не буде часу на особисте життя.

– Яку останню книжку ти прочитав?
«Розум чемпіонів». Це книга про чемпіонів у різних видах спорту, а саме як вони готуються до змагань і як перебороти стрес чи тиск суспільства.

– Віктор Скрипник з гравцями на зв’язку?
– Так, він періодично телефонує всім футболістам, розмовляє, цікавиться станом справ.

З керівництвом «Динамо» склалися хороші відносини

– Наша попередня зустріч була в листопаді 2018 року, тоді ти ще грав у тбіліському «Динамо», пройшло менше року, зараз ти основний гравець «Зорі», команда претендує на вихід у Лігу Чемпіонів, є кандидатом у збірну України, розкажи про цю казку?
– Якщо чесно сам не зрозумів як це сталося. Влітку з’явилася пропозиція від «Зорі», навіть не роздумав над нею, зразу погодився перейти до складу луганчан, але проблема була у діючому контракті з грузинами (півроку до завершення – авт.), які не хотіли мене відпускати. На той час вони грали у Лізі Європи, виступали у першому кваліфікаційному раунді й розраховували на мене. Але я зустрівся із президентом, знайшов правильні слова, щоб мене відпустили.
Приїхав відразу на тренувальні збори до «Зорі» і фактично вже був готовий грати, адже відпустки як такої влітку не було, зіграв вже ігор двадцять, тому зразу вписався у колектив. Потім мене ще й викликали у збірну. Все дуже швидко відбулось.

– Ти сам спілкувався з президентом «Динамо» Тбілісі? Не агент?
– Агент з ним також говорив, але він не хотів нікого слухати. Я з президентом говорив 3-4 рази протягом 3-4 днів. Знайшов такі слова, щоб він мене відпустив.

– «Динамо» отримало за тебе фінансову компенсацію?
– Ні. Там залишалося півроку контракту й платити солідну суму не було змісту. Я міг піти взимку абсолютно безкоштовно. До речі, грузини пропонували вже новий контракт, обіцяли підняти зарплату. Одним словом, були задоволені моєю грою. Завдяки хорошим відносинам з керівництвом, тренерським штабом команди вдалося домовитися про мій перехід. Вони розуміли, що перехід у «Зорю» – це вищий рівень, крок вперед.

– Тобто над пропозицією «Зорі» ти навіть не роздував?
– Ні, я відразу погодився.

– Ти перейшов у «Зорю», провів класний сезон, але зимою з’явилися чутки ніби ти переходиш у київське Динамо. Що це було?
– Особисто зі мною ніхто не розмовляв. Про всі ці слухи я дізнавався зі ЗМІ. Я був на морі, відпочивав. Як всі люди заходив в інтернет і читав новини (Сміється). Наскільки це було правдою не можу сказати.

– Інші клуби тобою цікавилися?
– Офіційних пропозицій не було, а те, що хтось говорить про мене чи іншого гравця «Зорі» – це нормальні речі, адже команда на ходу.

На час карантину змін по зарплаті немає

– Через карантин багато клубів УПЛ офіційно «врізає» своїм гравцям заробітню платню, домовляються на пониження у розмірі від 30 до 50 %. Як з цим у «Зорі»?
– Щоб хтось із команди про це говорив, такого нема. Віктор Скрипник постійно спілкується з президентом, він цікавиться справами у команді й про те, щоб зменшити зарплату таких розмов нема.

– Взагалі затримки по виплаті є?
– Ні, тут все солідно.

– У розпал сезону з команди пішов генеральний директор (Сергій Рафаїлов – авт.). У чому причина його відходу й хто виконує зараз його обов’язки?
– Причин не знаю. Знаю точно що він хотів попрощатися з командою, але через карантин зробити це так і не вдалося. Коли він пішов з клубу, вже був карантин. Поки що обов’язки «генерального» виконує екс-начальник команди Станіслав Оганов.

Чемпіонат УПЛ треба дограти

– Чи варто догравати чемпіонат УПЛ?
– Нас влаштовує 2 місце, але з точки зору спортивного принципу хочеться дограти чемпіонат. Хочеться щоб все було чесно, адже у кожної команди є свої цілі і завдання. Це стосується як лідируючої групи, так і команд у зоні вильоту.
Якщо ж не вдасться дограти, то треба залишити так все як є. 23-й тур зіграли, команди грали, билися. Скажімо у нас в грі проти «Шахтаря» двоє гравців отримали травми. І як зараз відмінити цей тур?

– Чи готова команда грати в Лізі Чемпіонів?
– Не знаю, команда лише будується. У нас немає такого, що кістяк грає разом багато років. Глянемо, коли чемпіонат завершиться, чи ми готові.

– Припустимо «Зоря» дограє сезон, вийде у кваліфікацію Ліги Чемпіонів. Як керівництву вдасться втримати гравців?
– Це найпрестижніші змагання Старого світу, тут хочуть грати всі. Якщо ти здобув з цією командою щось важливе, то для чого зараз йти звідси?

– 2 місце в УПЛ чи перемога в Кубку України?
– Напевно 2 місце. Все-таки, віддаю перевагу Лізі Чемпіонів. Хоча й кубок «Зоря» теж вигравала.

– Євро-2020 перенесли на наступний рік, тобі це на руку?
– Звичайно. Це чергова нагода, щоб поборотись за місце в основному складі.

– ЛЧ зі «Зорею» чи Євро з Україною?
– Важче питання. Для Зорі – це буде сенсацією, а для збірної стати тріумфатором Євро буде престижно. Тому, мабуть, Євро.

На «Шахтар» не ображаюся

– Чи можеш ще колись повернутися у «Шахтар»?
– Складне питання. «Шахтар» – це клуб, який мене виховав, дав шлях у велику гру, вболіваю за них у матчах єврокубків. Ніколи не кажи ніколи, все може бути.

– Образи на «гірників» немає за те, що не дали шансу себе проявити?
– Та ні. У ті часи там була велика конкуренція на моїй позиції. Зіграти дві, три гри за сезон це не моє. Краще грати там, де тобі дають грати й вже тоді спробувати вернутися конкурентоспроможним.

– Різниця між тренуваннями Мірчі Луческу і Віктора Скрипника?
– Я був в Шахтарі лише на зборах, тому можу порівняти по них. У чемпіона України більше увагу приділяли біговій роботі й роботі з м’ячем. У «Зорі» ж тренер більше часу приділяє ігровим вправам. Бігової роботи фактично нема.

– Чи поїхав би зараз грати у чемпіонат рівнем нижче, але за великі гроші?
– Зараз точно ні.

У «Зорі» вразив колектив

– Що вразило тебе у новій команді?
– Колектив. Він у нас дружній, нема поділу на основний чи не основний склад, на старших чи молодших. У нас всіх є одна ціль – перемагати.

– Хто зараз лідер у «Зорі»?
– Як такого лідера нема. Кожен гравець на своїй позиції є лідером. Саме так нам часто говорить Віктор Скрипник.

– З ким найбільше товаришуєш?
– З Владленом Юрченко, з яким був ще у «Шахтарі». Хороші відносини також з Богданом Леднєвим і Владиславом Кабаєвим. Правда побачитися з партнерами по команді наживо поки що можливості немає. Ну, хіба що когось можна зустріти на вулиці або в магазині, бо ми живемо в одному районі.

– Запоріжжя тобі подобається?
– Непогане місто, жити можна. Є набережна, центр, можна в кіно сходити. Єдине що повітря тут погане по причині великої кількості заводів.

– Кого б з своїх екс-партнерів ти б запросив у свою теперішню команду?
Напевно екс-капітана тбіліського «Динамо», який зараз виступає в австрійському «Штурмі» – Отар Кітеїшвілі. Дуже сильний футболіст, як індивідуально, так і у відборах.

– Чи хотів би зіграти на стадіоні «Авангард» в Луганську?
– Звичайно, тим більше що я там ще жодного разу не грав. Це ж рідний стадіон для «Зорі». За словами партнерів по команді там класно підтримують своїх улюбленців.

Після зими став гратиме ще впевненіше

– Що скажеш про колегу по позиції Ловро Цвека, чи подружилися з ним і чи є конкуренція?
– Нормально. Спілкуємося англійською, конкуренція – це ж завжди добре. Цвек цікавий гравець, хороший у відборах, не поступається нікому.

– Після зими ти став грати сильніше?
– Так. Прогресую, адже поступово звик до нового колективу. Влітку мене ще ніхто не знав, а коли мене викликали в збірну, то почали за мною слідкувати. Зробити новий шлях у гору дуже важко.

– Чи бачиш когось з молодого складу «Зорі на місці Богдана Леднєва?
– Це питання не до мене, а більше до тренерського штабу. Серед тих молодих гравців, які їздили з нами на збори на його позиції такого не було. Леднєв важливий для нас гравець, але не буває такого що коли один йде, то «ламається» ціла команда.

– Що не виходить в Перовіча і чи дограють сезон Леднєв і Тимчик?
– Михайло проходить адаптацію. До переходу в «Зорю» він виступав у слабшому чемпіонаті, то ж потрібен час для знайомства з новим колективом і країною. Щодо Богдана й Олександра, то тут все залежить від УЄФА, а саме чи продовжить ця структура терміни орендованих гравців на час карантину.

– Перовіч і Циганікс зможуть закріпитися у старті?
– Не знаю чи зможуть, їм треба доводити все на тренуваннях і грати вдвічі сильніше від людей, які зараз виступають на їхніх позиціях.

«Олександрія» – незручний суперник

– Хто найбільші веселуни у команді?
– Дмитро Хомченовський, Віталій Вернидуб, Нікіта Шевченко, Ігор Чайковський.

– Ти згадав про Шевченка, як у нього справи?
– Відновлюється. З карантином йому пощастило, адже поки футбол зупинився у нього триває процес реабілітації.

– «Десна» чи «Олександрія»? Хто швидше може скласти конкуренцію «Зорі» у битві за ЛЧ?
– Когось виділити важко. Ці дві команди списувати з рахунків не варто.

– Чому «Зорі» не вдаються ігри з «Олександрією»?
– Напевно тому, що це для нас незручний суперник. Хоча, в тому ж кубку програли в лотереї.

– Як привітали Хомченовського з тридцятиліттям?
– У нас є спільний чат, всі писали, телефонували.

– В кого в УПЛ найсильніший удар?
– У Богдана Леднєва. Колись був ще в Ярослава Ракицького та Олександра Алієва.

– «Топ-3» опорних півзахисників УПЛ?
– Гравець лідера нашого чемпіонату, збірної Тарас Степаненко, Сергій Сидорчук, хоча його критикують і Сергій Рибалка, який грав у «Динамо» за керівництва Сергія Реброва.

Кумиром дитинства був Ернан Креспо

– Хто твій кумир дитинства?
– Першою футболкою, яку мені подарував батько – це була футболка Ернана Креспо коли він ще грав за «Челсі». Потім в Італії вболівав за Шеву, подобалася також гра Джерарда.

– Великий футбол чи Профутбол?
– Без різниці. Відношуся однаково.

– Найбільш «важкий» гравець для тебе?
– Тайсон. Спробуй його зупинити, а ще як сяде на мотоцикл, то його не наздоженеш.

– Яким був найоригінальніший подарунок від фанів?
– Коли я ще грав у Тбілісі, то одного разу, прийшовши на базу, охоронець передав мені лист. Здивувався. Посилка була з Росії, написав мені хлопчик, який слідкує за мною. Він захоплювався моєю грою. Я йому відправив фотографії з автографами, символіку «Динамо», а також свої контакти у соціальних мережах аби ми могли спілкуватися. Подарунки він отримав, а ось на зв’язок він так і не вийшов.

– Твій улюблений чемпіонат?
– Іспанський та англійський, інколи дивлюся Бундеслігу. По швидкості та рівню гри найбільше подобається Англія.

– А білоруський дивишся?
– Кілька матчів дивився, але мені здається він значно повільніший чим український, плюс якість полів відразу кидається в очі.

– Три найкращі тренери у світі й під чиїм керівництвом хотілося би потренуватися?
– Юрген Клоп (За «Ліверпуль» я вболіваю з дитинства), геній нашого часу – Пеп Гвардіола, Карло Анчелотті.

В шоці як жінка жонглює м’ячем

– Ти часто викладаєш відео, де ви на пару з дружиною жонглюєте м’ячем, звідки у неї такі навики?
– Якщо чесно, то для мене це також загадка. Вона каже що у дитинстві грала футбол, хоча й соромилася це робити. Чесно, я в шоці як вона набиває м’ячик.

– Ти до одруження перевіряв її футбольний талант?
– Так, ще будучи в Маріуполі, я взяв її на базу й саме там побачив як вона набиває на нозі, як віддає паси…Тоді, мабуть, і записали наше перше спільне відео.

– Це правда що у тебе є чорний пояс по приготуванню шашлика?
– Так (сміється). Готувати шашлик мене навчив мій тесть.

– Чи підтримував ти челендж від Кріштіано Роналду?
– Віджимаюся, але челендж не підтримував

– Насамкінець, дай поради молодим футболістам?
– Завжди треба ставити перед собою ціль і ти повинен знати що ти хочеш від футболу. Я теж був без команди, але я знав чого хочу. Якби не розвивалося життя, якщо будеш прикладати зусилля, то з часом усе вдасться.

Автор статті: Vovas.