І знову з вами Арвеніта. У сьогоднішньому пості я розповім про неадекватні заборони у зв’язку з пандемією коронавріусу у світі.

Отже, у нас зламався сифон кухонної мийки. Остаточно. Кухня паралізована. Готувати не можу. Чоловік, відповідно, злий і недобрий – обіцяні котлети накрились мідним тазом… точніше пластиковим сифоном. Я теж, м’яко кажучи, не у захваті від перспективи сидіти на самих бутербродах. А магазинчик з будівельними та сантехнічними товарами буквально у 2 кроках від будинку – на карантині.

У нашій владі, мабуть, працюють екстрасенси, які спрогнозували, що протягом цілого карантину ні в кого нічого не зламається. А якщо і зламається, хай ідуть в “Епіцентр”. І що з того, що їх 2 на мільйонне місто? Кому сильно приспічило – збігають. Нам якраз приспічило…

А тепер трохи арифметики. Якщо чоловік збігав би у магазинчик поруч, він сконтактував би лише з 1 продавцем. З дотриманням усіх відстаней та масочно-антисептично-рукавичного режиму. Натомість йому доводиться викликати таксі, мати контакт з таксистом, потім – з касиром “Епіцентру”, потім – ще з одним таксистом, щоб повернутись додому. Де елементарна арифметична логіка, я запитую?

P.S. У черзі на вулиці до “Епіцентру” стоїть 25 людей.

Якщо все буде добре, то вже найближчим часом очікуйте на нашому ресурсі репортаж про те, як один із наших читачів або особисто автор ресурсу про Львів відвідав гіпермаркет, де спостерігаються гігантські черги, на вході міряють температуру тіла й не лише. Дочекайтеся…

Автор статті: Arwenita.