Починає ще більше гриміти й, де-не-де, блискати. Стрімко «падаємо» вниз і знову сім’я з малою дитиною. Та куди ж вони йдуть в таку негоду? Знову ж таки розмови що досвідчені, нічого не бояться тощо. Ще до початку негоди вийшли на класну полонину, де є вода й можна ставити намети.

За їх відсутності ми пішли далі. Але, на цей раз вирішили не бавитися в топ-туристів, йдучи по червоному маршруту, а пішли довшим, зеленим. Вказівник показував 7 кілометрів і дві з половиною години ходьби.

Особисто мені сподобався спуск. Нарешті під гору не потрібно було йти, та й набридливе каміння теж пропало.

Почався дощ… Рясний дощ. Цього разу Воробус вже приготувався, взяв з собою дощовик і негода мене лякала, зрештою, як і моїх колег. Можу вже зараз із впевненістю повідомити, я ще по цьому маршруту піду й не раз. Класна дорога, маркована, не важкий підйом, по дорозі можна знайти місце для наметів, поруч річка, потім міні-озеро. Що ще треба для щастя? А на виході з лісової дороги є навіть альтанки.

Про озеро окрема мова. Чимось воно нагадало мені озеро Росохан. Купатися в ньому ми не ризикнули. Хоча, я нвіь не знаю чи там це можна робити. Поруч із озером була «будка», в якій сидів дядько й уважно за нами спостерігав.

Йдемо далі, виходимо до 22 підйомника в Буковелі. Проходимо повз нього, здається ніби вже цивілізація, мало би проблем не бути, а вони таки були. За метрів триста дорогу тупо змило й довелося карабкатися вгору аби не намочити ноги. Хоча, вони вже й так були мокрими. Рясний дощ не припинявся, а лише посилювався.

Ще кілька хвилин і ми вже біля 13 підйомника. Закрив на мить очі й уявив собі зиму, лижі, підйомник. Але, відкривши їх, зрозумів що реалії такі – треба дертися вгору по болоті. Зустрічаємо пару, яка живе в одному з найдорожчих готелів курорту Буковель. Що вони тут забули? Як виявляється, хотіли екстриму й «потрапили в полон».

Нарешті доходимо до свого автомобіля, переодягаємося та їдемо в Яремче на обід. Черговий день в горах завершився. Особисто мені похід на вершини Синяк-Малий Горган сподобався. Треба буде ще якось зібрати класну компанію і поїхати сюди ще на декілька днів.

Час покаже…

Автор статті: Vorobus.