Карантин триває, коронавірус нікуди не дівся. Одним словом, не так то й весело як здається. Навіть один колега нині мене налякав, що люди вмирають, треба ходити, заходити у приміщення у масках і боятися не захворіти. Щось мені так здається, ця хвороба так швидко не мине.

Є, принаймні, сподівання, що до 2021 за цю недугу всі забудуть.

Але, давайте не будемо про сумне. Карантин дав нам і багато позитиву. Люд почав читати книги, більше спілкуватися один з одним наживо й, увага, більше замовляти готової їжі й інших продуктів онлайн. Ну, хіба до карантину служба доставки була такою розвиненою? Особисто я до того замовляв так піцу один раз у житті.

Карантин нас «перебудував», зробив сміливішим. Люди почали більше довіряти Інтернет-замовленням, і не тільки їжі. Львів не виняток. Пригадую, як мої сусіди замовляли будівельні матеріали саме через мережу Інтернет. Нічого, приїхали, привезли, і ніби все було цілим.

Ігор Воробус нічого не будував, хіба що їв та й їв, але, тим не менше, через «глобальну» замовляв багато. Особливо сподобався мені сервіс Zara Budu – це служба доставки української, грузинської, чорноморської і навіть середземноморської кухонь з таких ресторанів Львова як «Churrasco Grill & Wine», «Churrasco Grill & Beer», «Bar Mushly» і «Анчоусна». Це і доставка салатів, і перших страв, і хінкалі, і хачапурі, і грильованого м’яса, і всяких там паст і соусів та багато іншого. Принаймні, ця доставка має свій особливий «смак».

Тепер скажу навіть більше, зараз маю забаву – щось купувати. Люблю поповнити кредитну картку грошима й щось купувати, купувати й купувати.

Проте, як завжди, є й інша сторона медалі. Пам’ятаю якось замовляв піцу онлайн, то привезли її через дві години. Вибачалися довгою, сварився також довго, але піцерії зараз такі, що дарують безкоштовні піци за замовлення. Я після цього замовляв дві піци, то привезли чотири. І таке буває… За час карантину люди збідніли, підприємці також й є різного роду акції та сервіс, аби заробити гроші.

Тому, якщо зараз щось і хочу купувати, то, у першу чергу, віддаю перевагу онлайн-замовленням. Окрім, згадуваної вище, піци, я більше ні в чому не розчаровувався.

Сидиш вдома, заходиш в Інтернет, вибираєш що хочеш і тобі оперативно доставляють.

Будете сміятися, але я навіть запчастини для велосипеду теж замовляв через мережу Інтернет.

Хотілося би й почути вашу точку зору, читачі блогу, по цьому питанню. Ви віддаєте перевагу купівлю товарів наживо чи через мережу Інтернет? Яким сервісам доставки у Львові довіряєте?

Автор статті: Vorobus.