Іспанський фінал Ліги чемпіонів, у якому зустрічались «Барселона» та «Ель-Посо», очікувався з нетерпінням та цікавістю. Це був саме той фінал, на який чекали як вболівальники, так і фахівці. Тому, від обох іспанських грандів залишалось лише чекати, що вони виправдають покладені на них сподівання.

Перша спроба атаки була від Дідака, який, як і в матчі з «КПРФ», вирішив перевірити готовність Еспіндоли до гри. Однак, після цього «Ель-Посо» перехопив ініціативу та почав шукати ключі до воріт «Барселони». Можна сказати, що на старті хвилини підопічні Дієго Густоцці намагались грати першим номером. Але це не підтверджувалось конкретикою, тобто – голами. А от у «Барселони» фактично перший небезпечний момент став гольовим. Феррао після розіграшу ауту пробив здалеку, і м’яч після рикошету від ноги Еспіндоли влетів у ворота. «Ель-Посо» тут же міг відповісти своїм моментом, але Хіль якимось чином примудрився не влучити по м’ячу, знаходячись у безпосередній близкості від воріт Дідака. На це «Барса» відповіла двома виходами, які Еспіндола зривав, граючи на межі фолу. А на 9-й хвилині м’яч вдруге опинився у воротах «Ель-Посо». Після цього становище «Ель-Посо» стало якщо не критичним, то близьким до цього. Для того, щоб мурсійці змогли прийти до тями, Діего Густоцці взяв тайм-аут. Після цієї взятої «хвилини» «Червоний Прилив» наче заграв спокійніше, але водночас намагався знайти свій шанс в атаці. Але гравці «Барселони» до цього були готові, тому вони чатували на можливість провести свою атаку у відповідь. Зокрема, міг оформити дубль Феррао. Також непоганий момент був у Дієго, але рахунок на табло «Палау Блауграна» залишався незмінним.

Після перерви картина гри змінилася з точністю до навпаки. «Ель-Посо» більше став грати на чужій половині, і Дідаку подекуди доводилося вступати у гру. Але при цьому «Барселоні» майже не вдавалося переходити до атак. Фактично «Ель-Посо» в ці хвилини вигравав усю боротьбу та майже всі перші м’ячі, після чого йшли атаки на ворота Дідака. І на 25-й хвилині гол, який давно назрівав, таки стався – Лео Сантана засмутив своїх колишніх одноклубників по «Барселоні» та скоротив відставання «Ель-Посо». Після цього мурсійці почали йти вперед більш активно, щоб якомога швидше зрівняти рахунок у зустрічі. По такій грі «блаугранас» залишалося лише сподіватись на контратаки. І подекуди вони у підопічних Андреу Пласи виходили. Так, в одному з таких випадів Феррао зміг втікти від суперника (принагідно заробивши на собі відкладений фол) та віддав передачу на Дієго, але «сімці» «Барси» дещиці не вистачило, щоб відгукнутись на цей пас та переправити м’яч у ворота Еспіндоли. Також можна згадати два моменти у виконанні Ескердіньї, коли Еспіндола вступав у гру.

Однак, біля воріт Дідака все-таки було спекотніше. І чим менше залишалось часу до кінця зустрічі, тим потужнішими ставали спроби «Ель-Посо» зрівняти рахунок. Зокрема, міг це зробити Лео Сантана. Ще в одному моменті не пощастило Рафі. Зрештою, на 37-й хвилині Фернандо вийшов п’ятим польовим, і «Ель-Посо» почав робити все для того, щоб розіграти штучну більшість. Але «синьо-гранатові» вдало захищались. І коли фінальна сирена пролунала над «Палау Блауграна», стало зрозуміло, що «Ель-Посо» програв свій другий єврофінал, а «Барселона» на домашньому майданчику здобула свій третій титул найкращої футзальної команди Європи.

«Барселона» (Іспанія) – «Ель-Посо» (Іспанія) – 2:1
Голи: Феррао (4), Айкардо (9) – Лео Сантана (25)
«Барселона»: Дідак (Фейшас, 39) – Айкардо, Дієго, Феррао, Марсеніо – Адольфо, Серхіо Лосано, Даніель Ширайші, Ескердінья – Хоселіто, Шимбінья
«Ель-Посо»: Еспіндола – Лео Сантана, Парадзінскі, Марсел, Маттеус – Рафа, Фернандо, Альберто, Хіль – Салас, Поль Пачеко, Даріо
Попередження: Феррао (16) – Лео Сантана (31), Парадзінскі (40)