Так сталося, що півфінальні пари Ліги чемпіонів сезону 2020/2021 р. р. у Задарі фактитчно повторювали ті ж самі пари 1/2 фіналу Ліги чемпіонів сезону 2018/2019 р. р. у Алмати.

Тоді «Спортінг» не тільки позбавив «Мовістар Інтер» можливості захистити свій титул найкращого футзального клубу Європи, а ще і став переможцем першого розіграшу Ліги чемпіонів після того. Нагадаємо, що футзальна Ліга чемпіонів прийшла на заміну Кубку УЄФА саме у сезоні 2018/2019 р. р. Тобто, можна сказати, що «Інтер» чекав два роки на можливість взяти реванш у «левів». І як тут не згадати, що в рамках цього «Фіналу восьми» «Інтер» вже встиг взяти один реванш – у «Югри» за поразку у фіналі Кубку УЄФА 2016 року. Чи продовжить «Інтер» свою серію реваншів? Поєдинок зі «Спортінгом» мав дати відповідь на це питання.

Якщо порівнювати стартові четвірки обох команд у порівнянні з тими, які були у чвертьфінальних матчах, то змін майже не було. Хіба що у «Спортінга» Тайнан поміняв у стартовому квартеті Вінісіуса Рошу. У «Інтера» було без змін.

«Спортінг» з перших секунд показав, що він зробить усе для того, щоб не дати «Інтеру» право на реванш. Це було видно по тому, як «леви» почали пресингувати своїх підопічних, через що «інтеристи» подекуди помилялись, а в одному з епізодів ледь не привезли собі вільний удар. Більше того – після згаданого моменту ледь не забив Жоао Матуш, проте Хесус Ерреро впорався з ударом капітана «Спортінга». Однак, «леви» таки домоглися свого. На 2-й хвилині Бойїс не зміг належним чином вибити м’яч подалі віл воріт Хесуса Ерреро, чим і скористався Кавінато, який відкрив рахунок. З огляду на те, що «Спортінг» активніше почав гру, це було логічно. А от якщо подивитись на сам епізод, то його цілком реально можна назвати курйозним. І цей швидкий гол кардинально змінив хід гри. «Інтеру» тепер потрібно було відповідати своїм голом, а «Спортінг» тепер міг чекати на можливість подвоїти свою перевагу в рахунку.

В принципі, так гра і пішла. «Інтер» намагався перевести гру ближче до воріт Гітти, а «Спортінг» чекав на контратаки, і подекуди їх організовував. Але водночас гра почала накалятись через емоції гравців, і арбітрам цього поєдинку часто було дуже нелегко вгамувати пристрасті, які починали спалахувати. Зрештою, ці пристрасті були явно не на руку «Спортінгу», який почав збирати фоли, і вже станом на середину першого тайму був «на волосинці» від дабл-пенальті. До того ж, у «Спортінга» були певні проблеми у захисті, якими «Інтер» цілком реально міг скористатись. Наприклад, в одному з епізодів Борха подавав кутовий, цей пас якимось чином пройшов крізь Гітту прямо на Полу, але капітан «інтеристів», знаходячись перед порожніми воротами, не зміг влучити по м’ячу та переправити його у вільний кут. Щоправда, трохи згодом «Інтер» таки забив після кутового. І забив тоді саме Борха, який відгукнувся на передачу Райї з кута майданчику. Відповідь від «Спортінга» була миттєвою. Гітта вирішив піти п’ятим польовим та скористався тим «коридором», який перед ним виник. Бразильський воротар «Спортінга» одразу пробив. М’яч по дорозі зачепив Борху, і саме від нього влетів у ворота дезорієнтованого Хесуса Ерреро – 2:1 на користь «левів». Ось так швидко Борха перетворився з героя на антигероя. І знову ж таки – навряд чи підопічні Тіно Переса були готові до такого розвитку подій. Проте, факт залишався фактом: «Інтеру» знову довелося відіграватися. Тут підопічним Тіно Переса міг би зіграти на руку фактор п’ятого фолу, який вже був у «Спортінга». Проте, згодом і чемпіони Іспанії теж почали дуже швидко збирати командні порушення, і скоро у обох команд було по п’ять фолів.

Під кінець першого тайму «Інтер» таки спробував зрівняти рахунок у матчі, і навіть подав кілька кутових поспіль. Проте, жоден з них не призвів до взяття воріт Гітти. Хоча, якщо казати відверто, то два рази м’яч точно мав залетіти у ворота «Спортінга», але вдала гра Гітти та фарт у деяких епізодах залишили рахунок 2:1 на користь «Спортінга».

Підопічні Нуно Діаша почали другу 20-хвилинку так само активно, як вони це робили на початку першого тайму. І це знову принесло свої плоди. На 24-й хвилині Тайнан після розіграшу «стандарту» пробив з дальньої відстані, і Хесус Ерреро не зміг виручити свою команду в цьому епізоді. Рахунок 3:1 на користь «Спортінга» ставив перед «Інтером» дуже складне завдання – відіграти два м’ячі. Воно ускладнювалося тим, що португальці злагоджено грали в обороні, а подекуди свою команду виручав Гітта. Щоправда, був у діях «біло-зелених» дуже суттєвий мінус6 вони знову «сіли» на фоли, що могло би призвести до проблем. До того ж, у плані емоцій градус гри знову піднімався, особливо тоді, коли гравці «Інтера» були не згодні з деякими рішеннями арбітрів. Безумовно, все це тільки заважало «інтеристам» у їх намаганнях якомога швидше відігратись. Тим не менш, на 32-й хвилині у «Інтера» з’явився вогник надії на те, що гру ще можна буде врятувати. «Інтеристи» розіграли кутовий, який завершився автоголом у виконанні Томаша Пасу, котрий знаходився біля ближньої стійки та зрізав м’яч у власні ворота після подачі кутового. Тут вже гітта нічим не міг допомогти. Однак, цей вогник надії за кілька хвилин почав згасати після того, як Пані Варела обіграв Піто та пробив по воротах Хесуса Ерреро. Тепер вже голкіпер «Інтера» був змушений витягати м’яч з сітки власних воріт, а рахунок, відповідно, став 4:2 на користь «Спортінга».

На останніх хвилинах поєдинку Тіно Перес пішов на ризик, випустивши Піто в якості п’ятого польового. «Інтеристи» одразу мали дві непогані нагоди для того, щоб скоротити своє відставання до мінімуму, однак Ерік Мартель з перспективної позиції пробив над воротами, а в іншому епізоді Гітта впорався з ударом того ж таки Піто. Покарання прийшло незадовго до фінальної сирени, коли Ерік влучив у порожні ворота «Інтера» та встановив остаточний рахунок – 5:2 на користь «Спортінга», який вдруге за останні два сезони вийшов у фінал Ліги чемпіонів.

«Мовістар Інтер» (Іспанія) – «Спортінг» (Португалія) – 2:5
Голи: Борха (12), Томаш Пасу (32 – автогол) – Кавінато (2), Борха (12 – автогол), Тайнан (24), Пані Варела (35), Ерік (40)
«Мовістар Інтер»: Хесус Ерреро – Сесіліо, Бойіс, Ерік Мартель, Дані Сальдісе – Пола, Райа, Борха, Піто – Фернандо, Тріподі
«Спортінг»: Гітта – Жоао Матуш, Тайнан, Мерлім, Кавінато – Зікі Те, Ерік, Томаш Пасу, Пані Варела – Паулета
Попередження: Фернандо (7), Піто (13), Сесіліо (31) – Паулета (7), Зікі Те (10), Ерік (20), Кавінато (35)

Автор статті: Terentyev.