Перед поєдинком проти Казахстану у складі збірної України, за традицією, відбулись деякі зміни. Не міг допомогти своїй команді Фаренюк, але при цьому до складу повернулись Радевич, Педяш та Разуванов, які були відсутні у попередніх поєдинках. Відповідно, це трохи «розвантажило» українську збірну, яка за інших обставин ризикувала би знову грати двома четвірками. До того ж, під питанням була участь у цій грі Зварича, однак він вийшов у стартовій четвірці. Що стосується збірної Казахстану, то у неї були відсутні Тайнан та Едсон.

Особливо важливою втратою для казахстанської команди був Тайнан. Натомість, повернувся до лав збірної Казахстану Єссенаманов, чий тест на COVID-19 виявився негативним, а також Акбаликов, який відбув свою двохматчеву дискваліфікацію. До того ж, у складі був і Валіуллін, участь якого була під питанням. Тодто, можна сказати, що обидві команди були у більш-менш бойових складах.

Було одразу зрозуміло, що збірна Казахстану гратиме першим номером. І так, в принципі, і було. Так само можна було чекати і того, що Ігіта буде підключатися до атак своєї команди в якості п’ятого польового та подекуди турбувати Ципуна. Однак, українці були до цього готові. Так само як і були вони готові до ударів від Дугласа. Але при цьому підопічні Олександра Косенка, при тому, що вони грали другим номером, були налаштовані на те, щоб відповідати своїми атаками. І подекуди вони проходили, що потім зумовлювало відповідь від Казахстану. Тобто, місцями можна було побачити футзал на зустрічних курсах, але з іншого боку обидві команди намагалися грати більш обережно. І українці, і казахстанці розуміли, що гра йшла до першої помилки. І нерви не витримали саме у підопічних Кака. На 15-й хвилині Валіуллін сфолив у власному штрафному майданчику проти Корсуна, і арбітри зустрічі без вагань призначили пенальті у ворота збірної Казахстану. А Шотурма виграв у Ігіти дуель капітанів, реалізувавши 6-метровий та відкривши рахунок у цій грі. Цей гол змусив збірну Казахстану йти вперед великими силами, в той час як у «синьо-жовтих» мав би з’явитися простір для контратак. Тим більше, у команди Олександра Косенка було, кому тікати у відриви. Зокрема, у збірної України був хороший момент, коли Чернявський пробивав з перспективної позиції, але влучив у стійку. Щоправда, і у казахстанців теж був момент, коли ворота Ципуна виручив каркас. Це сталося за двадцять секунд до кінця першого тайму. Відповідно, казахстанцям не вдалося забити «гол у роздягальню», що дало збірній України необхідну психологічну перевагу.

Казахстанська збірна розуміла, що їй потрібно ризикувати, тому вона кинула всі сили на те, щоб відігратися ще до середини другого тайму, аби мати більше часу для того, щоб схилити шальки терезів на свою користь. Тому, Ігіта став ще частіше підключатися до атак своєї команди, і навіть пробивав по воротах Ципуна, проте воротар української збірної був готовий до цих ударів та робив свою роботу. А на 25-й хвилині українцям вдалося збільшити свою перевагу в рахунку. Це сталося тоді, коли «синьо-жовті» змогли в одному з епізодів відзахищатися, і Зварич шикарною передачею з глибини знайшов Корсуна, який переправив м’яч у ворота Ігіти. Тепер вже становище збірної Казахстану, яка вважалася фаворитом у цьому поєдинку, ставало якщо не критичним, то вже нервовим – це точно. У грі підопічних Кака почав з’являтися брак при передачах, до того ж, вони почали збирати фоли, чого не було у першому таймі (тоді як раз командні порушення збирали українці, але до дабл-пенальті у ворота Ципуна справа не дійшла. – А. Т.). І все це у купі призвело до того, що у середині другого тайму вже Зварич забив у ворота збірної Казахстану, після чого рахунок став 3:0 на користь збірної України, і ставало зрозуміло, що збірна України знаходиться у кроці від півфіналу.

Казахстанці, звичайно, були проти цього, тому вони влаштували справжню навалу на ворота Ципуна, подекуди навіть не даючи українцям нормально помінятися. До того ж, у збірної Казахстану згодом функції п’ятого польового гравця став виконувати не Ігіта, а Акбаликов. І, зрештою, на 34-й хвилині Дуглас таки «розмочив» Ципуна. Це призвело до того, що підопічні Кака почали ще більше нарощувати тиск на ворота збірної України, і треба сказати, що з Акбаликовим казахстанці грали вп’ятьох більш цікавіше та небезпечніше в контексті створення гольових нагод, ніж з Ігітою. Щоправда, при цьому українські футзалісти кілька разів ловили своїх візаві на помилках, але не влучали у порожні ворота. А коли Оразов скоротив рахунок до мінімуму, то у казахстанців з’явився реальний шанс врятувати гру, проте вже за кілька миттєвостей Разуванов таки влучив у порожні ворота збірної Казахстану. А коли ще за деякий час Лебідь забив п’ятий м’яч збірної України у цій грі, то вже можна було сказати, що путівка до півфіналу фактично у руках підопічних Олександра Косенка. Однак, останнє слово в цій грі було за збірною Казахстану, а точніше – за Оразовим, який оформив дубль. Щоправда, у казахстанців ще залишалося трохи часу на те, щоб спробувати знову наблизитися до збірної України, проте українці дограли останні секунди матчу зібрано та злагоджено, а вже потім офіційно стали півфіналістами Євро-2022.

Отже, збірна України вперше за сімнадцять років вийшла до півфіналу чемпіонату Європи. Більше того – вона змогла здолати «чвертьфінальне прокляття», яке немов висіло над збірною з 2010 року.

Казахстан – Україна – 3:5
Голи: Дуглас (34), Оразов (38, 40) – Шотурма (15 – з 6-метрового), Корсун (25), Зварич (30), Разуванов (39), Лебідь (39)
Казахстан: Ігіта – Дуглас, Турсагулов, Оразов, Кнауб – Акбаликов, Єссенаманов, Валіуллін, Токаєв – Карагулов,
Україна: Ципун – Корсун, Шотурма, Зварич, Чернявський – Сірий, Лебідь, Журба, Абакшин – Разуванов, Педяш
Попередження: Турсагулов (23)

Автор статті: Terentyev.