Як ми вже повідомляли, з 29 квітня по 1 травня у латвійській Ризі проходив «Фінал чотирьох» футзальної Ліги чемпіонів сезону 2021/2022 р. р. Про його результати та підсумки ми вже писали. Але зараз хотілося б поговорити про наступне…

Цьогорічний «Фінал чотирьох» Ліги чемпіонів можна цілком вважати своєрідним етапом відродження і турніру, і його фінальної стадії після двох років «темряви». Під «темрявою» варто розуміти відсутність глядачів на двох останніх фіналах Ліги чемпіонів через карантинні обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу. Зокрема, у 2020 році «Фінал чотирьох» мав пройти у Мінську, але через початок пандемії фінальний турнір був зіграний не навесні, а восени, і не у Мінську, а у Барселоні. Без глядачів. Так само, без глядачів, проходила фінальна частина Ліги чемпіонів у 2021 році, коли у Задарі був розіграний «Фінал восьми». І ось зараз – «Фінал чотирьох» Ліги чемпіонів у Ризі. Звичайно, карантинні обмеження ще є, адже коронавірус, на жаль, не відступив. Однак, факт присутності глядачів на трибунах «Арени Рига» дає привід для стриманого оптимізму. До того ж, тут варто згадати і Євро-2022 у Нідерландах, адже матчі перших двох турів групового етапу тоді теж пройшли без глядачів. І лише з третього туру групового етапу, а потім – на матчі плей-оф уболівальники отримала можливість відвідувати матчі. У Ризі ж глядачі були присутні на всіх поєдинках «Фіналу чотирьох», а на вирішальному матчі між «Барселоною» та «Спортінгом» був майже аншлаг – практично 8500 вболівальників, при тому, що «Арена Рига» вміщує приблизно 10000 глядачів. І це – при тому, що Латвія, в принципі, не футзальна країна, хоча вона і приймала у себе перший чемпіонат Європи (U-19) у 2019 році. Однак, тут, перш за все, треба відзначити ентузіазм та бажання провести «Фінал чотирьох» футзальної Ліги чемпіонів саме у Ризі чинного президента Федерації футболу Литви, колишнього гравця збірної Латвії з футзалу Вадимса Лашенка. Вочевидь, з його приходом на керівну посаду ФФЛ футзал у цій балтійській країні цілком реально може отримати нове дихання.

Але мова зараз навіть не про можливий підвищений інтерес до футзалу у Латвії, хоча дуже хотілося б, щоб країни Балтії поступово наближались до еліти світового футзалу (особливо якщо зробити правильну стратегію розвитку цього виду спорту). А про подальший розвиток та популяризацію всього європейського футзалу, зокрема й клубного. Ні для кого не секрет, що на серйозних футзальних європейських форумах (або на чемпіонаті Європи, або на «Фіналі чотирьох» Ліги чемпіонів) збирається велика аудиторія. Однак, це далеко на завжди відбувається на матчах попередніх етапів. Чому? Тому що вболівальникам цікаві, перш за все, матчі своєї команди, а не суперників по міні-турніру в Попередньому, Основному чи Елітному раундах. І тут неможливо не згадати те, що у рамках відбору на чемпіонат Європи з футзалу та чемпіонат світу (у європейській зоні) формат проведення змагань (принаймні, в Основному раунді. – А. Т.) вже змінився. Там тепер замість міні-турнірів у групах проводяться матчі за системою «дім-виїзд». І це дасть можливість футзальним уболівальникам частіше бачити збірні своїх країн. Так, коли проходив Основний раунд відбіркового етапу Євро-2022, то матчі проходили у новому форматі, але без глядачів (або ж з обмеденою кількістю вболівальників), тому що діяли карантинні обмеження. Зараз же глядачі поступово повертаються на трибуни. Через пандемію коронавірусу УЄФА змінив формат Ліги чемпіонів у сезоні 2020/2021 р. р., і тоді головний клубний футзальний турнір проходив за так званою «олімпійською» системою – одразу матчі на виліт. А у сезоні 2021/2022 р. р. Ліга чемпіонів повернулась до свого колишнього формату – з міні-турнірами у групах у Попередньому, Основному та Елітному раундах та «Фіналом чотирьох».

Однак, якщо ми вже бачимо зміни формату проведення змагань у відбірковому етапі того ж таки чемпіонату Європи, і там вже матчі проходять за системою «дім-виїзд», то виникає логічне питання: а чому це не зробити у футзальній Лізі чемпіонів? Тим більше, на користь такого формату насправді багато важливих пунктів.

Пункт 1. Між листопадом, коли проходять матчі Елітного раунду, і кінцем квітня, коли відбувається «Фінал чотирьох» Ліги чемпіонів, є велике «вікно», в яке можна вставити матчі групового етапу і, можливо, плей-оф.

Пункт 2. Не забуваємо, що у футбольній Лізі чемпіонів є перерва між початком грудня та другою половиною лютого. Тобто, футзальна Ліга чемпіонів змогла би задовільнити потреби вболівальників навіть під час перерви у футбольних змаганнях.

Пункт 3. Зміна формату на «дім-виїзд» буде збільшувати інтерес вболівальників до своєї команди-учасниці у Лізі чемпіонів та до футзалу в цілому.

Пункт 4. Не забуваємо про такий важливий момент, як телетрансляції. Можна не сумніватися за те, що буде велика аудиторія в Іспанії, Португалії, Італії. Однак, якщо брати глобально, то вболівальники з усієї Європи з інтересом спостерігають матчами таких команд, як «Мовістар Інтер», «Барселона», «Ель-Посо», «Спортінг», «Бенфіка» – тобто, футзальних топ-клубів. Це може принести дивіденди від трансляцій. Окрім того, в інших країнах також будуть пильно стежити за виступами своїх представників у Лізі чемпіонів. Для цього можна привести приклад, коли ТРК «Україна» транслював домашні матчі футзального клубу «Шахтар» (Донецьк), зокрема і у сезоні 2005/2006 р. р., коли «помаранчево-чорні» дійшли до півфіналу футзального Кубку УЄФА, де поступились «Мовістар Інтеру» (тоді ця команда називалась «Інтерв’ю Бумеранг». – А. Т.). Попит був серйозний, і інтерес до матчів футзального «Шахтаря» був таким же, як і до матчів футбольного «Шахтаря». Так що, можна сміливо казати про те, що ефект від трансляцій матчів футзальної Ліги чемпіонів обов’язково має бути.

Можна сюди додати і пункт 5. Футзальна Ліга чемпіонів ще більше додасть у привабливості, якщо до неї долучаться великі футбольні клуби. Однак, це тема для окремої розмови.

Так само можна сюди додати і пункт 6. Зацікавленість від УЄФА. Коли Кубок УЄФА трансформувався у Лігу чемпіонів, то це по факту була одна з тих змін, яка мала покращити рівень популярності футзалу у Європі, а заодно й підвищити престижність самого турніру. Але для того, щоб престижність цього турніру дійсно підвищилась, керівникам з УЄФА все-таки потрібно думати над зміною формату. Однак, тут виникає питання: чи хоче цього УЄФА? Чи, можливо, головна європейська футбольна організація боїться, що футзальна Ліга чемпіонів буде більш популярною, ніж футбольна? Чи є ще якісь причини, які заважають УЄФА розвивати головний клубний турнір Європи? Я не кажу, що нічого не робиться для того, щоб футзал став більш популярним. Я саме за те, щоб він здобував ще більшу популярність у Європі та світі. Але якщо ми говоримо саме про Лігу чемпіонів УЄФА з футзалу, то нові кроки для популяризації цього турніру та футзалу в цілому просто необхідні.

Насправді УЄФА за кілька останніх років зробив багато для того, щоб футзал став ще більш популярним: організовані та проведені перші чемпіонати Європи серед юнаків до 19 років та серед жінок, кількість учасників чоловічого Євро розширена до 16 фіналістів, відбіркові матчі Основного раунду Євро проходять за системою «дім-виїзд», і це обов’язково принесе свої результати, коли матчі збірних проходитимуть з глядачами на трибунах. Однак, для повної реформи футзальних турнірів УЄФА все-таки, на думку автора цього матеріалу, потрібно подумати над зміною формату, переходом матчів Основного та Елітного раундів на систему «дім-виїзд» і, можливо, додати раунд плей-оф, за підсумками якого і визначалися б учасники «Фіналу чотирьох». До речі, схожий формат успішно працює, наприклад, у баскетбольній Євролізі. Ну, і можна подумати також про створення офіційної жіночої футзальної Ліги чемпіонів, але це вже інша історія – для окремого матеріалу…

Автор статті: Terentyev.