Право відкрити новий чемпіонат України випало «Енергії» та «Соколу». І що символічно: перший матч львів’ян фактично співпав з першою річницею існування «Боско Арени», адже майже рік тому «енергетики» відкривали цей спорткомплекс матчем проти «Кардинала-Рівнестандарта».

Чи було це зайвою мотивацією для львів’ян? Можливо. Але головна мотивація для підопічних Валерія Легчанова була одна: стартувати з перемоги у домашньому поєдинку, а заодно й підтвердити статус фаворита не тільки у цій грі, а і у групі «Захід» (щоправда, за цей статус, безумовно, також побореться й «Ураган». – А. Т.).

Власне кажучи, «енергетики» практично з перших хвилин намагались показати, хто в домі хазяїн, і було видно, що «зелено-білі» явно заряджені на швидкий гол. Вже на 5-й хвилині львів’яни цілком реально могли відкрити рахунок, проте на допомогу Шевченку прийшла стійка. Забігаючи наперед, скажемо, що каркас воріт лише протягом першого допомагав голкіперу «Сокола» кілька разів. Також кілька разів спроби «енергетиків» змусити Шевченка витягти м’яч з сітки власних воріт блокували польові гравці хмельницької команди. Однак, і для самого воротаря «соколят» також знаходилася робота. Все це свідчило лише про одне: «Енергія» не мала наміру віддавати ініціативу суперникам та робила все для того, аби схилити шальки терезів на свою користь вже у першій 20-хвилинці. Але ані Теряєву, ані Кузю не щастило з завершальною стадією.

У «Сокола» по ходу першої 20-хвилинки було не так багато нагод для того, щоб засмутити Войтовича. Зокрема, найбільш реальну нагоду мав Хамдамов. Але здебільшого «Сокіл» був змушений грати від оборони. І лише у другій половині першого тайму «малинові», намагаючись збити наступальний тон «Енергії», почали поступово заходити на чужу половину майданчика, залучаючи при цьому Шевченка в якості п’ятого польового гравця, але ці розіграші не приносили дивідендів гостям.

«Енергія» спробувала посилити тиск на початку другого тайму, але водночас ледь не пропустила двічі. Два рази воротам львів’ян загрожував Хамдамов, але якщо у першому епізоді Войтович був на місці, то у другому – м’яч пройшов повз дальній кут. Відповідь галичан була більш ніж переконливою. На 26-й хвилині Радевич класним дальнім ударом відкрив рахунок к грі, офіційно відзначивши своє повернення до рідного клубу. «Соколята» одразу вирішили піти вперед уп’ятьох, за що й були покарані: Цілик скористався помилкою опонентів та вразив порожні ворота, після чого рахунок став 2:0 на користь господарів майданчику.

Тим не менш, гості не відступили від своєї мети скоротити відставання в рахунку, граючи у «штучній» більшості. І ближче до екватору другого тайму «Сокіл» міг розіграти зайвого гравця, проте з ударом Абзалова впорався Войтович. А вже на 32-й хвилині самі «енергетики» ледь не привезли собі неприємності: Цілик помилився з передачею біля свого штрафного майданчику, але Бабак не скористався цим подарунком. Натомість, «Енергія» мала дві дійсно хороші нагоди, щоб збільшити свою перевагу. Більш реальний момент був у Кузя, який не зміг завершити контратаку своїх партнерів по команді. Зрештою, ближче до кінця гри «енергетики» свідомо почали віддавати ініціативу суперникам, а «соколятам» так і не вдавалося розіграти зайвого гравця таким чином, щоб змусити Войтовича капітулювати. Все це призвело до того, що у підсумку «Енергія» взяла перші три очки у новому сезоні.

«Енергія» (Львів) – «Сокіл» (Хмельницький) – 2:0
Голи: Радевич (26), Цілик (27)
«Енергія»: Войтович – Буньо, Марциняк, Радевич, Легендзевич – Малишко, Пелех, Цілик, Кузь – Теряєв.
«Сокіл»: Шевченко – Хамдамов, Бабак, Боднар, Абзалов – Орган, Ростківський, Хібовський, Бернада
Попередження: Цілик (20), Радевич (27) – Бабак (26)

Автор статті: Terentyev.