Які різні ранки в одній країні…

Так наче живеш у різних світах, у різних реальностях. Кожного ранку напиваєшся красою свого краю, його щедротами весни і безмежністю небес, а вже за мить…

За якусь коротку мить, хворієш його болями, хочеш вмитися від прочитаного, і запити водою терпкий, гіркий присмак у роті….
Це моя країна…

І я її люблю квітучу і спалену, хворію її ранами і зцілююся її тріумфами. ЦЕ моя країна, я люблю її жертовних і сміливих людей і стискаючи зуби мовчу на інших лицемірну вдачу, котрі чекають поки інші розгребуть попіл і вичестять авгієві стайні…

Це моя країна…

Я винна їй за хліб і воду, за море і вітер, за шум гаїв і високі бескиди гір…
Це моя країна…

Я знаю, що моє життя дуже коротке… Для епохи це мить, але і її я не змарную, бо я її люблю…І цю коротку мить житиму любов”ю до неї…

Бо це …. МОЯ Україна!

Які різні ранки в одній країні…

Автор статті: Olena Bilous.