Кіно “Барбі” не залишило жодного післясмаку.

Жодних роздумів після нього немає. Двічі в туалет виходила і ще й попрацювати в телефоні встигла під час сеансу. І якби воно не було б таке розпіарене, я би сказала, що фігня і навіть би не коментувала.

Отже, перше. Хоч Марго Роббі дуже гарна, але Барбі я би хотіла бачити більшою фіфою. Ну що це за макіяж – помада і туш? Тут би якийсь тренд задати, як колись “Ельвіра – королева темряви” – там стрєлки якісь, плаття… Одяг взагалі не сподобався – отак би якийсь образ скопіювати, так нема що. А оцей костюм рожевий, у якому вона пів кіно проходила – це просто найстрашніше що я бачила. Там навіть для костюмованого корпоративу жоден елемент не запозичиш.

Для кого це кіно? Не знаю. Не для дітей, не для жінок, не для чоловіків… Хіба для дівчинки-підлітка, яка нічого не зрозуміє, їй не сподобається, але, може, помириться з мамою.

Я люблю додумувати, що буде після закінчення фільму. Що буде тут, коли вона ще будучи лялькою валялась в депресії від целюліту? У реальному житті її перша ж криза зламає.

І чому вона не з Кеном? Чому така категорична нелюбов? Хай би олюднилися обоє і пішли в великий світ рука в руці – разом підтримувати одне одного.

Ато впала тій жіночці на голову, щоб нею опікувалась.

Та їй свою сім’ю треба рятувати, он чоловік який ботан, а не в Барбі водієм працювати.

Чи можна було б зробити кіно цікавішим? Наприклад “Маленькі жінки” цієї ж режисерки зайшли з першої ж хвилини. І там довге кіно було.

Я би додала любові, якісь кілька сюжетних ліній. Щоб фільм крім гасел і картинки мав ще якісь почуття і післясмак.

Автор статті: Yuliana.