Сон…

Сон

Сон…..

В ніч на Миколая наснився мені сивий чоловік, сидів за столом думав. Мав перед собою листи і мапи, пару книжок, чорнильницю, і малий окраєць хліба…

Оце й усе…

Оце й усе, а що більше чоловікові треба для щастя. Праворуч було вікно, а за вікном квітучий сад. Так, аж видно було, як крізь шибу хилилися додолу великі кетяги бузку: білого і рожевого, так наче хотіли відчинити те вікно і прорватися усередину.

А зліва були папки. Багато однакових папок наче поділені на томи… У тих папках певно щось важливе, ще не пізнане…

Також читайте:   Гостини у Патріарха Сліпого, або в гонитві за хмарами

Сивий чоловік дивився у вікна, з зажурою наче крізь ті бузки хотів виглядіти щось вкрай важливе, щось велике, що затуляв бузок…

В кімнаті була непорушна тиша, пахло хлібом. Хлібом і старими книжками…

Запах був такий очевидний, що проривався крізь сон і виступав крізь свідомість.

Але раптом ранок вдарив світлом, і сон розчинився, а запах хліба і старих книжок залишився, наче то був і не сон…

Так, якось… в ніч проти Миколая…

Автор статті: Olena Bilous.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*