Зайвий раз говорити про те, ким була для українського суспільства Ірина Фаріон не варто. Сумніваюся, що були такі люди, які принаймні хоч раз у своєму житті не чули цього імені та прізвища.

На жаль, але 19 липня жінки, яка завжди робила наголос на збереження та процвітання української мови, не стало. Біля під’їзду її будинку на вулиці Масарика вбивця вогнепальним ударом у скроню позбавив її життя. Зараз можна багато говорити про те, а хто ж саме це був: злісний студент, чи ненависник української мови, чи засланець із клятої росії, чи ще хтось інший. Версій вже стільки чув… Проте, вже зараз це не так важливо.

Померла велика людина. Недаремно п. Ірину ставлять в один ряд із В’ячеславом Чорновілом, Андрієм Кузьменком, Ігорем Білозіром та іншими.

Сьогодні, 22 липня, у гарнізонному храмі Святих Петра і Павла, що розташований в самому центрі міста Лева, відбулася церемонія прощання з українським мовознавцем, педагогом. Те, що Фаріон була шанованою в Україні й у місті Лева, в тому числі засвідчило ще вчора. Близько 21 години вечора проїжджав біля згадуваного вище храму, то людей було дуже багато. Всі хотіли віддати їй шану.

Вже в день похорону ще за дві години до офіційної церемонії прощання було помітно, що місто поступово припиняє свою роботу. Людей на похорон Ірини Фаріон зібралося дуже багато. Про можливість зайти всередину церкви вже мовчу. На площі перед храмом було стільки людей, що з часів поховання Скрябіна чи для прикладу Хрестопоклінної Неділі я не бачив.

Вікова категорія людей була також різною. Це була як молодь, так і люди пенсійного віку. Останні, незважаючи на дуже спекотну погоду, таки завітали під храм аби провести в останню путь поціновувачку українського.

Не дивно, що згодом, коли процесія вирушила вулицями Львова на Личаківське кладовище, де й згодом поховали п. Ірину серед натовпу часто було чути лозунг: «Мова має значення».

Як казала вже покійна філологиня, цитую: «Мову не знають або ті, хто політично упереджені, або розумово відсталі. В якій системі координат перебуваєте ви?».

Вічна пам’ять Ірині Фаріон. Герої ніколи не вмирають! Пам’ятаємо їх!

Автор статті: Vorobus.