Якщо у збірної Франції перед матчем за третє місце не було кадрових проблем, то у збірної України вони були. Капітан «синьо-жовтих» Петро Шотурма отримав важку травму в матчі з Бразилією, і для команди Олександра Косенка це була дуже вагома втрата.

Тому, з капітанською пов’язкою на гру з Францією українську команду вивів Ігор Корсун (хоча, якщо згадати той-таки півфінал з Бразилією, то там після того, як Шотурма не зміг продовжити гру, «капітанив» Микола Микитюк. – А. Т.). Натомість, повернувся до складу «синьо-жовтих» Назар Швед, який пропускав згадану вище півфінальну гру з Бразилією через дискваліфікацію. Однак, вже на 3-й хвилині матчу в українців знову з’явились кадрові проблеми. Мухудин сфолив у чужому штрафному майданчику проти Микитюка, після чого гравець збірної України не зміг продовжити гру, і Олександрові Косенку довелося знову трохи міняти склади своїх бойових четвірок.

Якщо ж одразу сказати про кадрові рішення саме тренерського штабу збірної України, то варто відзначити повернення у номінальну стартову четвірку Михайла Зварича, який поміняв у першому квартеті Андрія Мельника. Сам же Мельник, відповідно, був переведений у другу четвірку. Однак, як вже було сказано вище, після травми Микитюка поєднання четвірок збірної України зазнали деяких змін.

Взагалі варто відзначити, що французи у першому таймі діяли дуже нервово. Вже станом на екватор першого тайму у їх пасиві було чотири командних фоли. Причому, два з них були зроблені з умислом нанести травму супернику (щоправда, на відміну від Микитюка, Семенченко зміг продовжити гру. – А. Т.). Але, разом з тим, французи кілька разів змушували нервувати й українців. Кілька разів підключався до атак Гаррос, вихід якого у воротах зі стартових хвилин замість Локока став несподіванкою. Зокрема, в одному з підключень Гаррос навіть небезпечно пробивав по воротах Сухова.

Українці ж, незважаючи на такі випади з боку французів, а також їх на подекуди дуже жорстку гру на межі фолу, все-таки змогла прибрати ініціативу до своїх рук. Це потім яскраво було видно як у кількості кутових, яких було більше, ніж у «Ле Блю», так і в ударах по воротах Гарроса, причому і після «стандартів», і з гри. А на 11-й хвилині українцям вдалося відкрити рахунок після того, як Чернявський зміг перехопити м’яч, виборовши його у суперника, та організувати фактично випад 3 в 1. І сам же Чернявський завершив цей випад голом. Щоправда, практично одразу українці могли пропустити, але Мухудін якимось дивом не замкнув передачу Мохаммеда. Однак, українці діяли все-таки більш гостро. На 13-й хвилині міг забивати Консун, який не зміг скористатися класною передачею з глибини. А за кілька хвилин Абакшин вийшов на оперативний простір та пробив по воротах Гарроса, проте влучив у стійку. Окрім того, наприкінці першого тайму непоганий момент мав Семенченко, але його дальній удар прийняла на себе хрестовина. Тим не менш, незважаючи на такі нереалізовані моменти, українці пішли на перерву, ведучи в рахунку 1:0. Також цікаво відзначити те, наскільки дисципліновано «синьо-жовті» діяли у першому таймі. Лише на 16-й хвилині вони отримали до свого пасиву перший командний фол. І в цьому контексті підопічні Олександра Косенка провелидуже показову 20-хвилинку.

Старт другого тайму був під знаком активності від збірної Франції, яка створила дві нагоди біля воріт Сухова, однак, не реалізувала їх. Натомість, українцям вдалась класна комбінація, яку розпочав Абакшин, віддавши пас на ривок Семенченку, а той по-футбольному навісив на голову Зваричу, який в англійському стилі переправив м’яч у ворота збірної Франції. Так рахунок став 2:0 на користь української команди. Однак, французи практично миттєво відігрались після стрімкої контратаки, і Саадуі відквитав один гол. Щоправда, тренерський штаб збірної України одразу взяв «челлендж» на предмет того, що перед цим був фол французів проти Жука, однак, арбітри не угледіли в цьому епізоді порушення, тому гол був зарахований. І завдяки цьому голу французи додали в активності, намагаючись якомога швидше зрівняти рахунок.

Але потім своє вагоме слово сказав Євгеній Жук, який показав своє вміння грати біля чужих воріт. Спочатку Жук на 28-й хвилині під час однієї з атак збірної України класично прийняв м’яч на «стовпа», розвернувся та пробив у дальній кут воріт Гарроса. А вже за кілька миттєвостей Жук оформив дубль. Так рахунок став 4:1, і Рафаель Рейно взяв тайм-аут, після якого Мамаду Туре вийшов грати у якості п’ятого польового гравця.

Тут одразу можна було згадати крайню зустріч між збірними України та Франції на турнірі у Литві. Тоді збірна Франції теж програвала з рахунком 1:4, після чого почала грати вп’ятьох та зрівняла рахунок. Однак, цього разу у «галльських півнів» розіграш зайвого гравця не клеївся. Точніше, моменти наче і були, але Сухов не пропускав. Більше того – той же Сухов міг ще і забити у порожні ворота французів, так само, як і Семенченко. Однак, це зробив Абакшин. Причому, не одного разу, а тричі.

Після сьомого пропущеного голу французи перестали грати у форматч «5х4». Однак, незважаючи на те, що вони вже грали у рівних складах зі своїми опонентами, та скоротити відставання в рахунку в, відповідно, змусити Сухова бодай би ще раз дістати м’яч з сітки власних воріт. Однак, трохи згодом стало зрозуміло, що цього не станеться, і французи догравали цей матч. А ось українці дочекались фінальної сирени, щоб офіційно вперше в історії стати бронзовими призерами чемпіонату світу та перевершити найкраще досягнення виступів «синьо-жовтих» на футзальних «мундіалях».

Україна – Франція – 7:1
Голи: Чернявський (11), Зварич (22), Жук (28, 28), Абакшин (30, 30, 33) – Саадауі (23)
Україна: Сухов (Савенко, 38; Ципун, 39) – Семенченко, Корсун, Зварич, Абакшин – Микитюк, Мельник, Швед, Чернявський – Жук, Фаренюк
Франція: Гаррос – Саадуі, Мухудін, Мохаммед, Гіріо – М. Туре, Бендалі, Рамірес, Менендес – М. С. Туре, Бельхадж, Чапчет, Лютен

Автор статті: Terentyev.