Продовжуємо знайомити українську футзальну спільноту з представниками молодого покоління українського футзалу, а конкретно – з гравцями 2006-2007 років народження, які у минулому сезоні грали у віковій категорії U-19, а деякі з них цілком реально можуть зіграти і на Євро-2025 (U-19) у Молдові, який стартує наприкінці вересня.

У першій частині ми знайомились з воротарями, які наразі грають у чемпіонаті України (одразу зазначимо, що на той момент Владислав Швець ще був гравцем «In.IТ», але потім стало відомо про його перехід у «ХІТ». – А. Т.).

У другій частині ми знайомилися з молодими польовими гравцями, які грають на футзальних майданчиках нашої країни, і на яких вже зараз треба звертати увагу. До речі, після виходу другої частини один з тих гравців, на якого автор того матеріалу рекомендував звернути увагу, змінив клубну прописку. Мова йде про Кирила Мациборчука, який перейшов з «Чорного моря» у «Кардинал-Авангард».

Зараз же ми познайомимося з кількома молодими гравцями, які грають за кордоном. Дехто з них вже встиг зарекомендувати себе. На жаль, тут список гравців буде коротким, хоча міг би бути трохи більшим. Причина в тому, що деякі з тих гравців, які могли би бути представлені у даному матеріалі, вочевидь, обрали футбол замість футзалу. І це – при тому, що дехто з тих, кого ми тут не побачимо, навіть викликався до футзальної збірної України (U-19). Тому, як казав Леонід Кравчук, «маємо те, що маємо».

Одразу наголошую, що вибір гравців – суто авторський.

Отже…

Іван Бєлімов

Безумовно, якщо говорити про тих молодих українців, які наразі вже виступають за кордоном, то Іван Бєлімов, мабуть, є найтоповішим з них. Вихованець одеського «Чорного моря» почав заявляти про себе на повний голос у 15-річному віці, коли дуже швидко став основним воротарем одеської команди. На той момент у нього сильними сторонами були гра на лінії, а також вміння «читати» гру та бачити майданчик. Але, разом з тим, тренери «Чорного моря» Федір Пилипів та Олександр Гірка награвали Бєлімова у якості п’ятого польового гравця. І саме цей свій «скілл» Іванові вдалося вдосконалити вже після того, як він у 2023 році переїхав у казахстанський «Кайрат», де спільні тренування з Лео Ігітою та Деннісом явно пішли Бєлімову на користь. Про що свідчить бодай би той факт, що українському воротареві вдавалося відзначатися у воротах суперників молодіжної команди «Кайрату» в чемпіонаті Казахстану (U-19) сезону 2023/2024 р. р., де Бєлімов був визнаний найкращим голкіпером. А вже у сезоні 2024/2025 р. р. Бєлімов перейшов у «Ордабаси», де грав на правах оренди та провів перший повноцінний сезон у дорослому футзалі. Казахстанські футзальні оглядачі визнали Бєлімова відкриттям сезону. Зазначимо, що у доробку Івана є один матч на Євро-2023 (U-19) у Поречі, де він грав з суперниками, які були на два роки старші. Тепер же, на Євро-2025 (U-19), він гратиме серед однолітків. Швидше за все, тренерський штаб юніорської збірної України робитиме ставку на Бєлімова, як на основного воротаря. Разом з тим, варто зауважити, що під час нинішнього літнього міжсезоння в українця закінчилась угода з «Кайратом», і він вже підписав контракт з іншою командою-учасницею чемпіонату Казахстану – «Каспієм».

Данило Андрієнко

Цей гравець довгий час був одним з лідерів «Чорного моря». Перш за все, його головною ігровою якістю є працелюбність. Данило Андрієнко – це той гравець, який може виконати на майданчику великий об’єм роботи, повести за собою партнерів та забезпечити потрібний результат своїми голами. Але водночас не варто казати, що він – індивідуаліст за стилем гри. Як раз ні. Про це свідчив його тандем з Дмитром Романенком – ці двоє гравців, коли грали в одній четвірці, могли разом фактично вирішити долю будь-якої зустрічі. Наразі Андрієнко є гравцем «Торуньської Академії футзалу» («ТАФ»), яка вийшла до Першої ліги чемпіонату Польщі. Також він деякий час викликався до збірної України (U-19), однак, на три крайніх збори він не викликався.

Дмитро Романенко

Ще один вихованець «Чорного моря», який наразі грає у Польщі, а саме – за «Футзал Щецин», який за підсумками минулого сезону понизився у класі, і розпочне новий сезон у Другій лізі. Як вже було сказано вище, Дмитро Романенеко свого часу показував дуже пристойні результати у зв’язці з Данилом Андрієнком. Але якщо Андрієнко брав своє за рахунок працелюбності та лідерських якостей, то у Романенка трохи інші чесноти. Він може вирішити долю епізоду за рахунок індивідуальної гри. Але є у Дмитра один недолік – часто заробляє жовті картки. Зокрема, у минулому сезоні він привіз до свого пасиву 7 жовтих карток за 21 матч. Тобто, отримував «гірчичник» фактично у кожному третьому поєдинку. Що «стосується» стосунків Дмитра з юніорською збірною України, то на кілька останніх зборів він не викликався, хоча до того виклики отримував.

Отже, ми завершили представлення гравців вікової категорії U-19, на яких потрібно звертати увагу як уболівальникам, так і експертам. Деякі з цих молодих футзалістів незабаром представлятимуть Україну на юніорському чемпіонаті Європи. Але ми будемо стежити не тільки за ними, а і за тими, хто не потрапить на Євро.

Далі буде…

Автор статті: Terentyev.