А ви знали, що у Львові грають такий екзотичний як для нашої країни спорт – регбі? Минулої суботи автор цих рядків вирішив відвідати і таку подію.

Про те, що на стадіоні «Юність» буде завершальна гра групового етапу чемпіонату України «Регбі-15» дізнався з соціальних мереж. Субота, відносно теплий осінній день. Чому ж не глянути на боротьбу львівського «Соколу» та київського «GUR»?

Одразу ж хочеться зосередити свою увагу на організаційних моментах. На стадіоні «Юність» так щоб дивитися офіційну гру був, мабуть, ще за часів футбольного клубу «Львів».

Зараз тут футбол не грають, а все зосереджено на регбі. З обох боків вже є трибуни з накриттям. Щоправда, для сидіння використовують лише одну. Круто виглядає.

Я спеціально прийшов раніше на гру аби глянути на церемонію відкриття матчу, адже доросле регбі не є частим гостем міста Лева. Його тут грають дуже рідко.

Від організації у мене двоякі враження. По-перше, перед грою не було гімну України, хвилини мовчання. Менше з тим, приколи почалися далі. Табло на грі відсутнє, диктора нема. Як непересічна людина має знати хто грає в якій формі? Який рахунок? В регбі ж є нюанси по нарахуванню балів і не один.

Взяли би хоча б приклад із водного поло, де все оголошують.

Добре, Воробус, Іван, Микола в курсі всіх правил, формату, зрештою команд, а решта людей?

Це прекрасно, що організатори гри зробили трансляцію у режимі LIVE і можна було глянути рахунок. Проте, так не має бути якщо цей спорт хочуть розвивати.

До гри.

Вона порадувала. «Соколята» програючи після першої половини гри своїм київським «колегам» – 12:17, зуміли зібратися після відпочинку та здобути красиву перемогу – 36:22. І саме вони тепер мають перевагу в 14 м’ячів перед грою плейоф за визначення підсумкового місця у чемпіонаті. А стати можуть як п’ятими, так і шостими. Це визначиться вже найближчих вихідних коли львів’яни та кияни зіграють знову між собою вже у столиці.

Чемпіонство ж між собою розіграють Збірна Харківської області та команда з Одеси «Кредо-1963».

Діючим же чемпіоном змагань є Збірна Києва.

Автор статті: Vorobus.