У 2018 році збірні Іспанії та Португалії грали між собою у фіналі чемпіонату Європи, який так само проходив на «Арені Стожице». Тоді збірна Португалії поклала край домінації збірної Іспанії та вперше у своїй історії стала чемпіоном Європи. Тепер же для португальців це був шанс взяти третє континентальне чемпіонство. А ось іспанці мали можливість не тільки взяти реванш за ту поразку зразка 2018 року, а і стати чемпіоном Європи вперше з 2016 року, коли «Червона фурія» здобула титул у Сербії.

Португальська команда вирішила спробувати вже на старті гри показати, хто є чинним володарем трофею. Підопічні Жоржа Браза почала дуже активно, і вже на 2-й хвилині Пані Варела міг відкривати рахунок, але Дідак цьому завадив. І практично одразу пішла відповідь від іспанців. Пабло Рамірес зібрав біля себе двох португальців та видав пас п’ятою на Антоніо Переса, який відкрив рахунок. А вже за кілька миттєвостей «інтерівська» зв’язка іспанців – Сесіліо та Райя – організувала другий гол «Червоної фурії». Однак, практично одразу збірній Португалії вдалося відквитати один гол завдяки Афонсу Жезушу, який, перебуваючи фактично на «п’ятачку», відгукнувся на передачу Діогу Сантуша. Далі – більше. На 7-й хвилині підопічні Жоржа Браза зрівняли рахунок після того, як Рубен Гоіш вдало зіграв на «стовпа» проти Новоа та пробив по воротах Дідака.

Після такої результативної першої половини першого тайму гра у виконанні обох команд стала більш схожою на шахову партію на футзальному паркеті. Щоправда, при цьому складалося враження, що за такої трохи прагматичної гри португальці все-таки виглядали трохи гостріше. Принаймні, небезпеки біля воріт Дідака візуально було все-таки трохи більше. Однак, головним мінусом для португальців було те, що вони поступово досягли ліміту командних фолів, що змушувало їх іноді грати більш акуратно проти своїх опонентів. Проте, це не допомогло підопічним Жоржа Браза наприкінці першого тайму, коли Ерік Мендоса сфолив в атаці, і це було шосте командне порушення правил для «червоно-зелених». Під цей дабл-пенальті у ворота збірної Португалії вийшов Еду Соуза, і він був близький до того, щоб відбити удар Антоніо Переса з 10-метрової позначки. Однак, м’яч таки закотився у ворота збірної Португалії – 2:1 на користь збірної Іспанії, яка вийшла вперед перед перервою.

На початку другого тайму збірна Іспанії могла знову оформити для себе фору в два голи, проте Кортес не зміг реалізувати вигідний момент. У відповідь португальці організували атаку, яка завершувалась ударом Паулети після класного пасу з глибини, проте Дідак вчасно скоротив дистанцію та не дав забити гравцеві «Спортінга». Трохи пізніше міг забивати й Пані Варела. Однак, забити швидкий гол на старті другої 20-хвилинки підопічним Жоржа Браза не вдалося. Відповідно, це було на руку іспанцям, які чекали на свою можливість знову «розписатися» у воротах Бернардо Пасо. Такий момент зрештою виник у Адольфо, але м’яч після його удару влучив у стійку, а потім вже голкіпер зміг накрити м’яч. Після цього вже іспанці почали грати більш гостро, і вже могли забивати спочатку Гордільйо, а потім – Сесіліо. Однак, Бернардо Пасо таки впорався з їх ударами. Гра підопічних Хесуса Веласко ставала більш гострою, і складалося враження, що гол у ворота португальців назрівав. Проте, до середини другого тайму «Червоній фурії» так і не вдалося збільшити свою перевагу.

І, як часто буває в таких ситуаціях, гол прийшов у протилежні ворота. На 30-й хвилині Пані Варела перехопив передачу іспанців та віддав одразу передачу на Паулету, який і зрівняв рахунок. Здавалося, що після цього португальці мали би одразу піти вперед на піднесенні. Але вони практично тут же могли пропустити у відповідь. Спочатку момент для взяття португальських воріт змарнував Гордільйо, а трохи згодом Рівільйос змарнував вихід «селесьон» 3 в 1. На 32-й хвилині португальці могли вперше у цій зустрічі вийти вперед, але Діогу Сантуш пробив поруч з дальнім кутом воріт Дідака. Поступово градус гри збільшувався, і було зрозуміло, що наступний гол міг цілком реально змінити хід подій на паркеті.

На 35-й хвилині іспанці могли знову виходити вперед, але Сесіліо після пасу Антоніо Переса влучив у стійку. Але вже за хвилину ці гравці помінялись ролями. Сесіліо віддав пас на Антоніо Переса, а той не схибив. Таким чином, цей гравець збірної Іспанії мало того, що оформив хет-трик у фіналі, та ще й зрівнявся з капітаном збірної Франції Сухейлом Мухудіном за кількістю забитих голів. Після цього іспанці могли забивати ще, але не пощастило Рівільйосу – м’яч після його удару з льоту влучив у стійку. У ці хвилини збірна Іспанії виглядала дуже переконливо, і тепер виникало питання: чи зможе Португалія відігратися втретє? Відповіддю на це стала гра португальців з «літаючим воротарем» за дві хвилини до кінця основного часу. Але на останній хвилині другого тайму збірна Іспанії розставила всі крапки над «і». Спочатку Сесіліо пробив по порожніх воротах, але Діогу Сантуш не дав гравцеві збірної Іспанії стати автором голу. Проте, вже за кілька миттєвостей Антоніо Перес пройшов по лівому флангу та віддав пас на Адольфо, який «розписався» у воротах Бернардо Пасо, котрий повернувся у свою рамку. А ще за кілька секунд м’яч після удару Сесіліо опинився у порожніх воротах португальців. Проте, цей гол вже не був зарахований, оскільки м’яч опинився у «рамці» португальської збірної після фінальної сирени. Тим не менш, це вже був постскриптум. А головний підсумок цього матчу – це те, що збірна Іспанії вперше з 2016 року стала чемпіоном Європи. І для «Червоної фурії» це вже восьмий континентальний чемпіонський титул.

Португалія – Іспанія – 3:5
Голи: Афонсу Жезуш (5), Рубен Гоіш (7), Паулета (30) – Антоніо Перес (2, 20 – з 10-метрового, 36), Райя (3), Адольфо (40)
Португалія: Бернардо Пасо, Еду Соуза – Томаш Пасо, Ерік Мендоса, Пані Варела, Бруно Коельйо – Лусіу Роша, Кутчі, Афонсу Жезуш, Діогу Сантуш – Тьяго Бріту, Андре Коельйо, Паулета, Рубен Гоіш
Іспанія: Дідак – Антоніо Перес, Мельядо, Кортес, Пабло Рамірес – Сесіліо, Рівільйос, Райя, Адольфо – Рікардо Майор, Новоа, Адріан Рівера, Гордільйо
Попередження: Рубен Гоіш (16), Ерік Мендоса (20) – Сесіліо (16), Рівільйос (23)

Автор статті: Terentyev.