9.07.2026 р. 
Повернення, на яке чекали. Після важкої травми, операції та тривалого періоду відновлення Андрій Коваль знову виходить на майданчик і демонструє свій бомбардирський хист. Наразі у його активі вже 26 забитих м’ячів у літній першості ОАКЛ, що є найкращим показником серед усіх гравців чемпіонату. Про непростий шлях повернення, боротьбу за звання найкращого бомбардира та амбіції «Енергії хліба» в другій частині сезону — в нашому інтерв’ю.
– Андрію, розпочнемо із гарячої теми. «Енергії хліба» вдалося здобути перемогу в крайньому матчі проти ФК «Район», а ти знову відзначився забитими м’ячами. Коротко підсумуй цю гру.
– Доброго дня! Насамперед хочу подякувати Збройним силам України, які боронять нашу державу, завдяки чому ми маємо можливість виходити на майданчик і дарувати вболівальникам видовищний футзал. Також хочу висловити щиру вдячність нашим пекарям, які щодня своєю важко працею виготовляють хлібобулочні вироби.
Також дякую своїм партнерам по команді, адже саме завдяки їм мені вкотре вдалося відзначитися у воротах суперника. Після прикрої поразки в попередньому турі ми дуже хотіли реабілітуватися перед нашими вболівальниками, і, вважаю, нам це вдалося. Попри те, що ми вважалися фаворитами, ФК «Район» виявився дуже непоступливим суперником і боровся до кінця гри.
– Повернемося на кілька днів назад, коли «Енергія хліба» вперше програла після серії з десяти перемог поспіль. Що тоді сталося з командою, адже «червоно-жовті» вели в рахунку – 3:1?
– Дуже прикро, що наша переможна серія завершилася. Дійсно, за рахунку 3:1 ми контролювали перебіг зустрічі, але втратили концентрацію. Крім того, у другому таймі багато грали з п’ятим польовим гравцем, що теж позначилося на результаті. На жаль, власні помилки коштували нам перемоги в останні секунди матчу. Ми зробили правильні висновки, проаналізували гру й рухаємося далі.
– Ти досить тривалий час були поза грою через травму. Проте зумів повернутися на майданчик. Розкажи про цей непростий період і як зараз себе почуваєш.
– Насамперед хочу щиро подякувати Василю Григоровичу Рокиті. Це лікар від Бога, який провів операцію на найвищому рівні. Після цього був тривалий період відновлення, а згодом реабілітація під керівництвом Олега Чернецького — справжнього професіонала своєї справи. Я дуже вдячний йому за виконану роботу.
На жаль, поспішив із поверненням до повноцінних фізичних навантажень і отримав нову травму — порвав меніск. За словами Василя Григоровича, найімовірніше, знадобиться ще одне хірургічне втручання, яке може відбутися найближчим часом. Найважчим було саме психологічно повернутися після такої серйозної травми.
– Екватор чемпіонату вже позаду, і наразі ти є найкращим бомбардиром «Енергії хліба». Чи ставиш для себе якусь ціль щодо кількості забитих м’ячів?
– Кожен гравець хоче забивати якомога більше і приносити максимальну користь своїй команді. Особисто для себе поставив ціль стати найкращим бомбардиром чемпіонату. Але боротьба ще триває, адже є конкуренти з інших команд. Наприклад, Гамлет Асатрян у цьому турі забив аж 11 (!) м’ячів, тому мотивація лише зростає. Буду робити все можливе, щоб утримати лідерство.
– Ти вже маєш чималий досвід у футзалі. Чи не виникали думки завершити кар’єру й розпочати тренерську діяльність?
– Звичайно, вік уже дається взнаки. Можливо, вже немає тієї швидкості, яка була раніше. Але бажання грати нікуди не зникло, адже футбол і футзал — це насамперед емоції, азарт і прагнення перемагати. Поки що завершувати кар’єру не планую. Щодо тренерської діяльності, то такі думки були, але не хочу забігати наперед. У житті все можливо.
– Попереду ще друга половина чемпіонату. За рахунок чого «Енергія хліба» може додати й поборотися за найвищі місця?
– Переконаний, що наш тренер Сергій Іванович Тригубець знайде потрібні слова й правильно підготує команду до вирішальних матчів. А ми, футзалісти, зі свого боку зробимо все можливе, щоб здобути медалі та виправдати сподівання наших уболівальників.
– Хто з партнерів по команді найбільше здивував тебе цього сезону своєю грою або прогресом?
– Без сумніву, Артем Люблінський. Це дуже розумний гравець із чудовим футбольним інтелектом. Саме від нього я отримав чимало результативних передач. Вважаю, що Артем є одним із ключових гравців нашої команди.
– Який свій гол цього сезону вважаєш найкрасивішим або найважливішим?
– Якщо чесно, кожен забитий м’яч по-своєму особливий. Сподіваюся, що найкрасивіші голи ще попереду. А якщо говорити про найважливіший, то це був третій гол у переможному матчі проти «CHABA», який завершився з рахунком 3:2.
– Якщо не секрет, проти якого суперника в цьому чемпіонаті було найважче грати і чому?
– Напевно, це «Копа». Саме ця команда завдала нам першої поразки в сезоні, тому зараз можу сказати, що це один із найбільш незручних для нас суперників.
– Чи відчуваєш, що команда стала сильнішою порівняно з початком чемпіонату? У чому це проявляється?
– Однозначно. З кожним матчем ми дедалі більше стаємо справжньою командою, справжньою сім’єю. У нас один на всіх характер, одна мета — перемагати в кожному матчі та боротися за найвищі нагороди.
– Чи є у тебе особистий принцип або ритуал перед матчами?
– Особливих ритуалів у мене немає. Я віруюча людина, тому перед кожною грою довіряю все Богові, молюся та прошу лише одного — здоров’я, щоб у майбутньому оминули такі важкі травми.
Користуючись нагодою, хочу подякувати всім нашим уболівальникам, які підтримують команду як після перемог, так і після поразок. Ваша підтримка для нас дуже важлива. Тільки перемога!
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар