Як відомо, ваш автор полюбляє різноманітні конкурси. А чому б не взяти участь у них, тим паче, якщо у них розігруються які-небудь призи. 🙂 Бо без заохочення, я вважаю, не цікаво.

Так от, кілька тижнів тому я зайшов на один цікавий сайт, назва його Цікавий блог про техніку. Там юнак на ім’я Владислав Мислінський організував конкурс.

Суть його полягала у наступному: кожен охочий міг написати історію пов’язану із мобільним телефоном. Згодом ці історії мав оцінювати сам адмін сайту і люди, які мали голосувати за кращу історію.

Воробус вирішив взяти участь у конкурсі, я люблю ці історії. По закінченні терміну подачі історій, пан Мислінський оголосив, що у конкурсі беруть участь дві історії: моя і пана Олександра Дадака.

Ще тоді, щось я почув не те у слова пана Владика. Він мені у приватному листі запропонував не проводити голосування, бо Дадака історія краща і він переможець. На що я відповів категоричною відмовою. Як це так не проводити голосування, а для чого тоді взагалі конкурс той?

Почався сам процес голосування. Він, за словами, Мислінського, мав тривати до 9 вересня включно. Наголошую, включно. Години вказано не було, а отже, виходить до 12 годині ночі всі охочі могли за мене голосувати.

Спочатку моя перевага була доволі відчутною, але Сашко (мій суперник) не здавався і також почав агітувати людей за себе. Це нормально, сам так робив і навіть в себе на блозі написав спеціальний пост і поставив банер, щоб люди могли віддати голоси. 🙂 Різниця у призах не велика, якихось 50 гривень, але, програвати не хоче ніхто. 🙂

В останні два дні пішла жара. За словами моїх друзів, які уважно стежили за ходом голосування (Воробус був на сезонній роботі), перевага переходила то одного, то до іншого учасника. Оце конкурс, подумав я. Нарешті є інтрига.

Але, не тут то було. Сиджу я на роботі, якраз ремонтую трактор, часу нема, як мені починає надходити дзвінок за дзвінком від друзів і знайомих з питанням: «Як це за тебе голосувати, якщо голосування вже закрите?».

Я спочатку не зрозумів що вони від мене хочуть, а виявляється пан Мислінський о 16 годині 9 вересня без попереджень закрив голосування. Воробус схожий на ідіота чи як?

У конкурсу є якісь правила? Чи їх можна змінювати коли хочеш?

Що я роблю? Беру кидаю всю роботу, заходжу в інтернет через мобілку і пишу своє невдоволення ситуацією адміну Блогу про техніку.

На що отримую відповідь, цитую: «голосування було завершене на 6 годин швидше через те, що я на добу повинен був залишитись без виходу в інтернет і не міг зафіксувати кількість голосів станом на 24.00. Якщо пан Воробус хоче – я можу надати ці 6 годин для доголосування завтра, або в інший день».

Більшої глупості я у своєму житті ще не чув. Точно робить з нас клоунів. Яких 6 годин? Ти організатор, ти повинен дотримуватися правил конкурсу затверджених на початках. Ніяких 6 годин мені не треба.

Що я роблю далі. Зв’язуюся зі своїм колегою Олександром Дадаком, він теж був незадоволений ситуацією що склалася, і ми вирішили наступне: «Призовий фонд ми поділимо між собою, між нами переможця і переможеного нема».

Тепер звертаюся до пана Мислінського. Я злий… Ображайся ти не ображайся – це вже твоя справа.

Так от, ти ще молодий і багато чого бачу не розумієш. Своїми отими замутами ти псуєш собі репутацію, мене мало цікавлять твої особисті тьорки із паном Пащенком, але із нас клоунів робити не треба.

Конкурси, робота з сайтом – це не коники ліпити з одного матеріалу, зрозумій це. Ясно, що на помилках вчаться, але не завжди ж їх робити.

Щодо голосування і твоїх умов – це якраз серйозний ляп. Не знаю як ти його тепер змиєш, але думай. Хоч ти і здогадувався хто стане переможцем, не треба нічого говорити, цікавості то не буде.

Знаю на 100 %, що пан Андрій Соломін із «Українського Інтернету» подібного би не зробив ніколи за що я і постійно заходжу на його сайт. 🙂

Автор статті: Vorobus.