Рік завершується, а, отже, прийшла черга підвести підсумки того, в чому я найбільше розуміюся, а це футболі. Взяв приклад із дівчини Ольги, яка також підсумувала що вдалося у 2012, а що ні.

Як минув футбольний рік для Воробуса, які плани на майбутнє та багато іншого читайте у сьогоднішній статті.

Розпочну із того, що так як цього року довелося пограти у футзал, всі попередні роки нехай ховаються. Так, футбол я грав, але між собою – це грати одне, а ось брати участь у змаганнях – це інше.

Розпочався рік із турніру Осінчука, який проходив у залі університету імені Франка. Тоді Воробус виступав за команду університету ветеринарної медицини і єдине, що нам вдалося, так це фінішувати третіми у своїй групі. У наступний раунд змагань проходило, до слова, дві команди із 6.

До плюсів відніс би перемоги над сильною другою командою університету та лісотехнічним університетом. До мінусів відніс би безвольну поразку від політеху та дуже обмежений склад. Ми ледве назбирали 5 чоловік для команди. Вважаю що і так стрибнули вище голови.

Ну, і як не згадати гру із Тернопільським університетом. Так, ми програли 1-5, але по накалу емоцій гра була ще та. Програвали 0-1, зрівняли, Воробус вивихнув дві руки, але з травмою так і дограв.

Весняний кубок Львівщини. Змагання більш серйозніші і там грає переважно молодь. Тут Воробус грав за команду ЛДУВС і варто сказати, що дебют нам вдався. Якщо би було ще більше везіння, то могли би і потрапити до півфіналу турніру, а так прикра поразка на останніх секундах команді «Зелені грифони» і ми завершили турнір.

До плюсів відніс би гру із командою «Ашан». Суперник був фаворитом, але завдяки силі волі ми змогли таки вигризти цю гру. 7-5 і ми виходимо з групи. Напевно найкраща моя гра за цілий рік. Хоча, це ще як сказати.

Кубок Юрія Путаса (турнір під егідою «Умбро»). Давно хотів там зіграти, тому команду ми зібрали за день буквально, назвали «Де-факто» і пішли у боротьбу. Зіграності було нуль, але, незважаючи на це, завдання мінімум виконали – вийшли з групи.

Найкраща гра на турнірі – гра проти команди «Техніка для бізнесу». 7-1 ми перемогли, але не подумайте, що все так легко було. Просто це був наш день.

У чвертьфіналі змагань ми потрапили на команда «Княжий ринок». 0-10 і після такого можна завершувати з футболом. Але, досвід є досвід. Люди показали нам як треба грати.

До мінусів би також відніс те, що цілий турнір Воробус грав із травмою, яку отримав перед самим початком змагань.

Кубок-осені -2012. Цей турнір я запам’ятаю на довго, адже команда «Курсанти» складена із переважно всіх студентів виграла ці змагання, а вашому автору дали звання – «Кращого воротаря» турніру. Матчі на виліт, фінальна гра, нагородження, як це все забудеш?

Мінус? Слаба гра Воробуса у груповому турнірі. Є проблеми із мотивацією.

Кубок-зими-2012. Одразу ж після перемоги на попередньому турнірі, команда «Курсанти» заявилася на ще один турнір. Завдання тут також були максимальні, але у півфіналі ми програли у серії пенальті команді «Скриті таланти». У підсумку ми треті, хоча за потенціалом могли бути вище.

До мінусів би відніс мій не забитий пенальті у півфіналі. Для себе зрозумів також багато, що емоції треба тримати при собі.

Ось такий він був, 2012 рік для футбольного Воробуса.

Яким буде 2013? Є плани брати участь в інших турнірах, але як буде насправді – побачимо вже незабаром.

Автор статті: Vorobus.