Цього поєдинку всі чекали з нетерпінням. Ще б пак, не кожного дня українська команда грає у фіналі одного із престижних єврокубкових турнірів з футболу.

А Дніпро таки цього року порадувало своє завзятістю та жагою до боротьби. Мирон Маркевич зумів так налаштувати команду, що вона виходила кожного поєдинку із метою – перемогти та пройти якомога дальше.

Фінальний поєдинок на польському стадіоні у місті Варшава зібрав аншлаг. Ще б пак, це ж фінал, плюс до цього всього на гру приїхало дуже багато вболівальників з України, які несамовито підтримували нашу команду протягом усього поєдинку.

Сама ж гра розпочалася для нас краще не придумаєш. Вже на 7-й хвилині дніпряни відкрили рахунок в зустрічі.

Чудова комбінація вдалася за участю Федецького-Матеуса та Калініча, яку вдало завершив останній ударом головою.

Звісно, що Севілья з таким перебігом подій на полі ніяк не хотіла миритися і просто таки затиснула нас біля своїх воріт.

До пори, до часу команду з України рятував кіпер – Бойко, але і він був безсилим, коли вдало пробив після стандарту поляк – Гжегож Криховяк.

А через три хвилини після цього епізоду ми й взагалі почали програвати. Помилка центральних захисників Дніпра призвела до того, що віч-на-віч із Денисом Бойком вивели гравця іспанської команди – Карлоса Бакку.

Останній таких шансів не прощає.

Здавалося що все, на цьому гру можна завершувати, адже Дніпро аж ніяк не любить грати першим номером. Та, не тут то було.

Під кінець першої 45-ти хвилинки українська команда заробляє небезпечний стандарт неподалік штрафної Севільї. До м’яча підходить капітан команди – Руслан Ротань і вдало пробиває повз стінку та воротаря іспанців.

Радості української торсиди не було меж.

2-2 і все розпочинається спочатку.

А ось у другому таймі гравці Дніпра зіграли трохи не так як цього очікували від них вболівальники. Знову команда сіла в глухий захист, грала переважно на відбій і десь так і думав, що за такої гри ми можемо і пропустити.

А пропустили гол ми, до слова, з нічого.

Виносили «шкіряного» наші захисники довго, потім була незрозуміла «свічка», яка призвела до того, що знову ж таки віч-на-віч із воротарем Дніпра вивели невгамовного Бакку.

Форвард Севільї нас простити не схотів і знову ж таки вивів свою команду вперед.

У завершальні хвилини наша команда пробувала хоч якось змінити перебіг подій на полі, але банальні навіси у штрафну так і ні до чого не призвели.

Севілья перемагає і вдруге поспіль здобуває трофей під назвою – Ліга Європи. Дніпру ж залишається подякувати за цей єврокубковий сезон і побажати наступного року вже пробитися у Лігу Чемпіонів.

Автор статті: Vorobus.