Дуже цікава книжка Андрія Содомори «Лініями долі» для тих, хто бажає дізнатися, як тепло описав автор своїх улюблених викладачів Львівського національного (державного) університету, студентські роки.

Ось приклад. Один з найулюбленіших викладачів Андрія Содомори – Соломон Лур’є. Його Содомора поставив на перше місце. Лур’є студенти називали «наш Професор», бо викладачі-латиністи мінялися, а грецист Соломон Лур’є від першого й до п’ятого курсу був один і той же. Оцінок, принаймні цифрами, Професор не ставив. Була у нього своя, трибальна, система оцінювання – початковими літерами: альфа, бета, гамма. Але найбільше заохочувала студентів до науки не та «альфа», а приємність, яку мав від гарної відповіді студентів Соломон Лур’є. Варто було тоді подивитись на його обличчя; воно справді ясніло від задоволення.

Соломон Лур’є вчив студентів читати мікенські написи і складати «любовні записки» кріто-мікенським письмом. Ці «записки» були гарною заохотою до навчання.
Соломон Якович вмів «варити» книгу смачною, вчити смачно.

Але, коли один з студентів під час лекції Лур’є все ж потрапив «в обійми Морфея» (почав засинати) все могло обійтися. Та видав храп. Тут Соломон Якович, незмінно стриманий і делікатний, втратив контроль над собою і почервонілий від обурення сказав: «Это гнусно! Это по-обезьяньи».

Андрій Содомора, колишній студент Професора Лур’є, ще й тепер, тільки-но проходить вулицею Личаківською вниз чи вгору, щоразу, минаючи вулицю Д. Донцова (колишню Котовського), ловить себе на думці: «От зараз іще раз загляну під четвертий номер». Та все ніколи. Якось таки завернув. Але увійти до будинку вже не зміг: двері з вулиці зачинені – потрібно знати код на щитку. І тут уже вкотре відчув «прив’язаність людини до речей – тієї канви, на якій тримаються наші враження, почуття, взагалі наша пам’ять». В своїй книжці Содомора написав: «Чого б тільки я не віддав тепер за змогу бодай краєчком ока зазирнути у Професорів робочий кабінет, яким він був у ті часи!.. Принаймні на робочий стіл – життєвий простір, на якому вміщалося стільки світу, стільки часу, у якому той світ розгортається перед людським зором».

Книга Андрія Содомори «Лініями долі» (– Львів, 2003. – 376 с.) – надзвичайно зворушлива. Читайте!

Приходьте до Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки! Ми Вас раді бачити!

Автор статті: Наталя Звольська.