26.08.2015 р. 
Досить часто можна почути від людей нарікання на своє прізвище. Тому і не дивно, що починаються розмови на кшталт: «Я не хочу мати таке прізвище, з мене всі сміються і так далі».
Так от, таким людям я відповім, що ім’я та прізвище дуже легко змінити. Для цього треба піти у паспортний стіл, написати заяву, заплатити гроші і через деякий час вам видадуть новий паспорт.
Читати далі...
Чому люди змінюють прізвища
Досить часто можна почути від людей нарікання на своє прізвище. Тому і не дивно, що починаються розмови на кшталт: «Я не хочу мати таке прізвище, з мене всі сміються і так далі».
Так от, таким людям я відповім, що ім’я та прізвище дуже легко змінити. Для цього треба піти у паспортний стіл, написати заяву, заплатити гроші і через деякий час вам видадуть новий паспорт.
Читати далі...
Як і обіцяв Воробус, сьогоднішній день розпочну з публікації про враження від вчорашнього футбольного поєдинку у рамках кваліфікаційного раунду Ліги Чемпіонів в якому між собою зустрічалися: український клуб – Шахтар та клуб з Австрії – Рапід.
До гри багато людей говорило про те, що в гостей на шансів на загальний успіх практично нема, що «гірники» легко переможуть і так далі.
Проте, як показала сама гра, футболісти Рапіду були дуже близькими до виходу в груповий етап найпрестижнішого європейського змагання.
Та, про все по-порядку.
Як ви зрозуміли по останніх публікаціях, після кількох днів відпочинку повертається на блог із своїми публікаціями – Ігор Воробус.
Так, так, таки відпочинку. Я таки зумів перебороти набридливу хворобу та вибратися в улюблені Карпати.
Про те, куди ми на цей раз їздили почну розповідати вже завтра, а поки що кілька слів про приємний сюрприз який очікував на автору блогу на дорозі Львів-Івано-Франківськ.
Цьогорічний тиждень знову ж таки пройде під акомпанемент футбольних єврокубків.
Звісно, що українських вболівальників футболу перш за все будуть цікавити поєдинки за участю наших команд: донецького Шахтаря та луганської Зорі, які будуть змагатися за вихід в груповий етап відповідно Ліги Чемпіонів та Ліги Європи.
Про Зорю поговоримо згодом, а поки розмова піде за «гірників».
Завершилися літні змагання по міні-футболу, які, традиційно, проходять під егідою асоціації любительського міні-футболу України.
Приємно, що вдалося цього сезону відчути смак гри «5 на 5» і Воробусу, який з другого кола змагань бігав за колектив під назвою – «Нові Імена».
Наша команда у важкій боротьбі таки зуміла вигризти перше місце.
Як це сталося, що було цікавого в цьогорічних змагань та про багато іншого ми поговоримо з капітаном команди «Нові Імена» - Володимиром Крупчуком.
Так плакали люди, що нема тепла, падають лише одні дощі, холодно…. що аж доплакалися. Тепер кожного дня ми лише й думаємо про те, щоб хоч 10-ть хвилин попадав дощик якого у місті Лева не було вже, мабуть, зо три тижня.
Температура повітря трохи спала, вже не так спекотно. Тим не менше, дощу треба і то негайно. Нижче ви зрозумієте чому.
Робочий тиждень потрохи підходить до завершення і вже за яку годину-другу на нас очікуватимуть вихідні. А вони, до слова, цього разу мають бути тривалими.
Пов’язано це із тим, що у понеділок, 24 серпня Україна святкує своє день народження. Офіційно це свято звучить так – День Незалежності України.
Відповідно, і вихідних у нас з вами буде більше.
Вчора в Європі знову ж таки був великий футбольний день. Справа у тому, що проходили перші матчі кваліфікаційного раунду Ліги Європи за вихід в груповий етап цих змагань.
Звісно, що вся увага українських вболівальників футболу була прикута до міста Київ, де свій поєдинок проводила луганська Зоря.
Суперник нам дістався не сказав би що сильний, але тим не менше він таки досить міцний середнячок – польська Легія.
Черговий день наступив і розпочнемо таки зі спортивних тем.
Як і обіцяв Воробус, одразу ж після завершення футбольного поєдинку між Рапідом та Шахтарем, який проходив в Австрії поділюся своїми враженнями від гри.
Вже, традиційно, всіх моментів поєдинку описувати не буду, бо думаю і так люди дивилися гру, а просто зосереджуся на декількох деталях.
Продовжуємо… І на цей раз будемо говорити про суспільну проблему, яка вже неодноразово піднімалася на багатьох інтернет-ресурсах.
Пов’язана вона переважно із молодими людьми, які з часом починають створювати стосунки та їх узаконювати.
Останнім часом серед громадськості чув багато розмов про те, а чи варто взагалі жінці брати прізвище чоловіка.
Одні кажуть що таки варто, інші – що ні, а що це дає?
Блог Воробуса вирішив не сидіти в стороні, а в даній публікації висловити свою точку зору по цьому питанню.