1.12.2020 р. 
На вихідних ваш автор і компанія вирішили не сидіти вдома, а вибралися у недалеку подорож у Свірж. Саме у цьому населеному пункті знаходиться замок, який був закладений ще у 15 столітті Андрієм і Мартином Свірзькими. Замок вразив у першу чергу тим, що знаходиться на висоті, навкруги вимальовуються чудові краєвиди. Шкода лише, що він не часто відчинений, але то таке.
Читати далі...
Свірзький замок (фото)
На вихідних ваш автор і компанія вирішили не сидіти вдома, а вибралися у недалеку подорож у Свірж. Саме у цьому населеному пункті знаходиться замок, який був закладений ще у 15 столітті Андрієм і Мартином Свірзькими. Замок вразив у першу чергу тим, що знаходиться на висоті, навкруги вимальовуються чудові краєвиди. Шкода лише, що він не часто відчинений, але то таке.
Читати далі...
На початку листопада у селі Хоросно Львівської області було відкрито музей загиблих літаків.
На даний момент у ньому можна побачити експозицію із дванадцяти літаків часів другої світової війни. Всі вони знайдені на території Західної України за минулі два роки. В основному це німецькі та радянські літаки. Серед експонатів є двигуни, кисневий балон, елементи парашутної системи та інше.
Продовжуємо розповідати про цікаві місця у нашому місті. Зокрема, цей пост буде присвячений нашим друзям тваринам.
На днях мені вдалося побувати у парку «Знесіння». Саме там, до слова, нещодавно була відкрита домівка врятованих тварин. Так, саме врятованих. Ми ж не можемо кинути у біді наших молодших друзів.
За відсутності можливості подорожувати за межами нашої держави, ваш автор скучати не став, а вирішив поїхати куди-небудь окрім Карпат. В останніх я вже майже усюди бував, тому на пропозицію хорошого приятеля поїхати на диво природи – Базальтові стовпи погодився без вагань.
Це мало колись відбутися. Вперше у гори ваш автор сходив у 2010 році.
Як зараз пам’ятаю, що першою моєю вершиною була Парашка. Йшов я туди неохоче, чомусь думав що замерзну, але після сходження заняття пішого туризму сподобалося.
На гору Синяк автор блогу ходив якось взимку. Тоді ми потрапили у серйозний снігопад і дякувати Богу чудом залишилися живими. Синяк запам’ятався негативом, тому особливого бажання знову підніматися цю вершину я не мав.
Але, є у світі такий чоловік як Володимир Ільків, який переконав мене таки піти з ним, вже не від водоспаду Гук, а з Буковелю.
Не сидимо вдома, а подорожуємо нашими рідними Карпатами. На цей раз ваш автор зібрав людей і поїхав у район аби не лише посидіти біля вогнища, поїсти шашлик, а й піднятися на вершини Синяк та Малий Горган. Останню в народі ще називають - "Кінець Горгану".
Сказати, що це проблема - це нічого не сказати. Це просто жесть.
Негода, яка лютувала у Західних областях два тижні наробила біди не одному хазяйству. Підтоплені будинки, обвали дерев, розмивання доріг тощо. Одне із місць, яке постраждало найбільше стала дорога на водоспад Гук (район Татарова).
Продовжую розповідати про наш сплав на річці Свіча. Безпосередньо після моїх вражень вже зараз ловіть змішану фотогалерею. Чому змішану? Відповідь проста, тому що її робив як Турклуб "Манівці", так і автор цих рядків.
Незважаючи на те, що у нас снігу не спостерігається, а лише падає дощ, тема зимових походів актуальна як ніколи.
Де, а в горах «білий» є як і є велика кількість відчайдухів, які полюбляють екстрим. Вони не сидять вдома, а подорожують. Воробус теж до них відноситься.