13.04.2013 р. 
Убивство найвищого посадовця австрійської монархії у коронному краї Галичині не минуло без агресивної поведінки польської спільноти. 12 квітня 1908 року стало початком українських погромів у Львові. Потім ці події поширилися.
Позиція українських політиків, які повністю засудили вчинок М. Січинського, у ситуації, що склалася, не стримала хвилі антиукраїнських нападок з боку польської громадськості Галичини. Українці, здавалося б, втратили усіх політичних симпатиків у польському таборі. Польська преса з приводу вбивства намісника сповна вилила свій гнів на весь український народ.
Читати далі...
Вибори 1908 року у Галичині: українсько-польське протистояння (частина 2: погроми)
Убивство найвищого посадовця австрійської монархії у коронному краї Галичині не минуло без агресивної поведінки польської спільноти. 12 квітня 1908 року стало початком українських погромів у Львові. Потім ці події поширилися.
Позиція українських політиків, які повністю засудили вчинок М. Січинського, у ситуації, що склалася, не стримала хвилі антиукраїнських нападок з боку польської громадськості Галичини. Українці, здавалося б, втратили усіх політичних симпатиків у польському таборі. Польська преса з приводу вбивства намісника сповна вилила свій гнів на весь український народ.
Читати далі...
Історія цікава штука-наука. Часто й не підозрюємо, що між сучасними народами, які зараз живуть у злагоді, без особливих претензій, могли бути серйозні протистояння. З нашими сусідами поляками прийшлося повоювати в княжу добу за Львів, у козацькі часи за незалежність… Потім нас завоювали Австрія з Росією і ми, часто, разом боролись проти окупантів.
У період між двома світовими війнами у ХХ столітті українські землі були поділені між кількома державами: більшість територій належали більшовикам, Галичина і Західна Волинь окупована поляками, Буковина і Бессарабія потрапили під Румунію, Закарпаття було включено до складу Чехословаччини.
Сьогодні виповнюється рівно 440 років з часу відкриття першої на українських землях друкарні книг. Надприємно, що цей інженерний об’єкт знаходився у нашому місті Львові. Саме наше місто дало Україні першу друковану книжку!
Сьогодні, 23 лютого ще за указу 1999 року Президента Кучми назване «Днем захисника вітчизни». По іншому кажуть «день армії». У Збройних Силах України відбуваються урочисті заходи. Офіцери і солдати гордяться собою і своїм професійним святом.
З часів радянських жінки вважають за необхідне вітати чоловіків із «святом». Маємо ми «чоловічий» день типу «жіночого» 8-го березня. У багатьох робочих колективах цей день навіть може завершуватися п’яним корпоративом, де хлопаки тішаться їх вшануванням прекрасною (теж п’яною) половиною. І не важливо: служив – не служив, де, як і з ким. Празднік карочє…
Занепад Української козацької державності і піднесення Російської імперії з початком ХVІІІ століття переформатувало євроазійську геополітику в антиукраїнське політичне русло. На наші землі претендували тоді Росія, Польща і Османська імперія з Кримським ханством. У ХVІІІ столітті саме кримчаки, васали Османів, мали великі політичні впливи на південну частину українських земель. Вони навіть втручалися у гетьманські виборчі кампанії і проводили політику своєрідного „патронату” над українською козацькою старшиною.
Сьгодні 19 лютого, а 1954 року в цей день територія України збільшилася аж на 26 861 км². Йдеться про Кримський півострів, який став складовою частиною тодішньої Української Радянської Соціалістичної Республіки. До наших днів ці землі належать незалежній Україні.
Випускники шкіл 2013 року активно готуються до вступу у виші. Щоб бути студентом у нашій державі потрібно успішно пройти тестування в Українському центрі оцінювання якості освіти. Програми зовнішнього незалежного оцінювання є на офіційному сайті УЦОЯО.
У пресі досить часто з’являються повідомлення про зміни в програмі з предмету „Історія України”. Журналісти абсолютно правильно ганьблять міністра Табачника за виключення з програми таких історичних персоналій як С. Бандера і Р. Шухевич. Це дійсно правда. І як би не ставилися громадяни до цих діячів, вони є частиною нашої історії і вивчати їх потрібно.
29 січня виповнюється 95 років бою під Крутами. В українській історії цю подію ніколи не називають битвою. Саме бій. Бо сили були нерівними, ні з тактичної, ні із стратегічної точки зору бій нічого не вирішував і ні на що не вплинув. Нічого не було внесено у теорію і практику військового мистецтва.
Але бій під Крутами і загиблих там українців вшановують усією нацією й на високому державному рівні.
Після першої війни (їх було три) Австрії, Росії і Прусії проти Речі Посполитої в 1772 році західноукраїнські землі були включені до складу Австрійської імперії. Разом із південно-східними польськими землями українська Галичина утворила коронний адміністративний край «Королівство Галичини і Лодомерії з Великим князівством Краківським, з князівствами Освєнцімським і Заторським».
Центром нової адміністративної одиниці імперії Габсбургів став Львів. (У той самий період інші українські землі були загарбані Російською імперією).