Сьогодні надворі 11 січня, п’ятниця, останній робочий день тижня, а, отже, ввечері можна буде розслабитися, сходити в кіно чи просто посидіти з друзями. Ми заслужили. Алкоголь вживати я би не радив, бо це зло. Пити зараз не модно, хіба що сочок. :D
А ще протягом дня треба всім дякувати кого побачите. От йдете по вулиці, вам зустрічаються люди, а ви всім берете і дякуєте. Знаю, люди можуть подумати що у вас не все добре з головою, але то вже таке, що вперше так думають?
Просинаюся сьогодні зранку, спати хочеться, сніг падає, ех, би ще подрімати трохи, але треба вставати і йти на роботу.
Читати далі...
13.01.2013 р. 
У ХІХ столітті майже усі слов’янські народи були підкорені іншими народами. Південні слов’яни разом із західними (чехами, словаками і частково поляками) належали Австро-Угорщині. Українці, білоруси і частково поляки (з Варшавою) були під агресією Російської імперії. (Цікавим було те, що росіяни – єдиний слов’янський народ, який не пережив підкорення й, більше того, проводив дієву політичну й духовну агресію проти інших братів-слов’ян).
Читати далі...
Рубрика «Запитай у Воробуса» і надалі функціонує і кожен охочий може задати вашому автору, а я, у свою чергу, спробую максимально задовольнити ваші запити. Не на всі питання у мене є відповідь, тому що маємо, те маємо.
Кожний народ у своїй історії завжди переживав різні моменти: від героїчно-звитяжних до поразок, загарбань і, навіть, принижень. Окремі народи, навіть зникли. Зникнення народу, як правило пов’язано із асиміляторськими процессами.
Українці є. Україна – держава. Були часи, коли ми мали проти себе серйозні імперські потуги слов'янського народу-сусіда, правлячі кола якого донині прагнуть переконати нас у нашому неіснуванні.
Історичні дослідження різних процесів завжди базуються на джерелах. На них посилаються у наукових виданнях. Саме історичні джерела дають підставу для аналізу фактів, періоду, наукових дискусій.
Є такий оригінальний український жарт: «У сусіда корова здохла. Дрібничка, звичайно, але все одно приємно». Не можна з повною впевненістю стверджувати, що саме українці як нація є найбільш заздрісними і ніколи не зможуть потішитися від успіхів сусідів, знайомих, родичів. Якщо питання заздрості української є дискусійним, то сприймати позитивну інформацію про «чужих» слід таки навчитися аналітично.
Усе ХІХ століття було одним із найважчих для українців у політичному і культурному розвитку. Більшість українських земель перебували у складі Російської імперії, яка запроваджувала на нових захоплених територіях власні порядки.
У кінці ХVІІІ століття закінчилася державотворча доба, пов’язана з козацтвом. Українці були поділені між двома імперіями – Австрійською (Галичина) та Російською (Наддніпрянщина). ХІХ – початок ХХ століття відомий в нашій історії як період національного відродження, коли на політичну арену виходить нова суспільна верства – інтелігенція.
«У лісі-лісі темному…» – добра мила дитяча пісенька про весь час зелене колюче деревце відоме кожному. Уже давно поламаний стереотип темного лісу, бо вирощування ялинок до новорічних свят уже давно поставлено на комерційну основу. І ростуть вони «на продаж» на спеціально відведених світлих галявинах-плантаціях, чекаючи свого часу для вирубування.
Таки вдало пережили ми святкування Нового року. Після новорічної ночі та перших днів року змії почались робочі дні. Люди почали згадувати будні. І це добре, бо новорічна та постноворічна радість ставить нас на землю і знову кидає у вир свідомого (а не емоційно-піднесеного) життя.
Щирі вітання усім читачам блогу Воробуса з Новим 2013-м роком. Початок світського календаря усім українцям-християнам дає початок приготуванням до святкування Різдва Христового – одного з найбільших свят, яке відбувається у родинному колі.
Бажаючи собі добрих святкувань, згадуємо часто тих добрих близьких людей, які відійшли у світи інші. Такі моменти є обов’язковими у традиціях кожної родини.
Український народ кожного 1-го січня пам’ятає й про одного легендарного чоловіка, що поклав усе своє свідоме життя за Українську незалежність. Це день народження провідника українських націоналістів ХХ століття – Степана Андрійовича Бандери (1909-1959).