Черговий день завершується, у Воробуса, як завжди, багато роботи, але не забуваю за блог, адже стільки тем є для публікацій. Головне у цьому всьому знайти час щоб гарно описати.
І перше про що розповім, так це про виготовлення біометричного паспорту. Якась чудасія відбувається з ним.
З часу коли я подав документи на вироблення заповітного документу минуло рівно два місяці. Як наші читачі, мабуть, здогадалися, Ігор Воробус досі не отримав біометричного паспорту.
Чому так і що робити далі?
Читати далі...
1.10.2017 р. 
Відтепер можу спокійно пакувати речі й поїхати закордон. І не треба парити собі мізки якимись візами.
Як наші читачі, мабуть, здогадалися автор блогу нарешті отримав біометричний паспорт на який чекав більше двох з половиною місяців.
Можливо цей час був би більшим якби не випадок. Чисто випадково йшовши зранку на роботу вирішив зайти у ВВІР в якому й здавав документи. Авось документи вже готові?
Читати далі...
Епопея із виготовленням біометричного паспорту триває. Відверто кажучи, мене вже ця вся процедура дістала.
Ще на початку липня подав документи, обіцяний час виготовлення був 20-ть робочих днів. Час минув, а «біометрії» так і нема. Добре, що не планував жодних турів закордон.
В іншому випадку було би дуже й дуже весело.
Якщо хтось думає, що Воробусу набридло вести блог і я просто на нього забив, то ви помиляєтеся. Навіть не пригадую коли востаннє мав стільки різноманітних справ, що руки не доходять щось написати.
І лише коли з’являється вільна хвилинка, то неодмінно радую наших читачів новими публікаціями.
Така хвилинка з’явилася. І перше про що ми поговоримо, так це на філософські теми. Знову мене на них потягнуло.
Наступив новий місяць, а з ним і на блог повертається Ігор Воробус.
Одразу ж заспокою наших читачів. Все зі мною нормально, здоров’я мене не турбує як мені вже писали у приватні повідомлення.
Відсутність була пов’язана з тим, що їздив на Схід України у місто Харків щоб підтримати національну футбольну збірну.
Грибовичі – село у 8-ми кілометрах від Львова відоме своїм сміттєзвалищем куди багато років звозили сміття з обласного центру та його околиць.
Якби не трагічні випадки які сталися там, мабуть, ще б роками місцеве населення жило цими відходами.
А так звалище закрили й село зажило, по-новому.
Пише і не показує Воробус.
Наші читачі, мабуть, зрозуміли що після тижневого простою на блог повертається автор ресурсу.
Як і всі решта людей я вирішив відпочити, з’їздив на моря й після релаксу спробую порадувати вас новими публікаціями.
Поговорити нам буде про що, але спершу така собі вступна публікація. Трохи філософії.
А завершальною темою сьогоднішнього дня стане розповідь про виготовлення біометричного паспорту.
Воробус всерйоз цим зайнявся, то ж інформує наших читачів по етапи виготовлення закордонного документу.
Отже, після того як я подав все на виготовлення «біометрії» минуло більше як двадцять днів, а точніше двадцять чотири.
То ж, настав час поцікавитися, а де ж мій паспорт і коли він буде?
Черговий день настав, теплий, можна виходити на вулицю й засмагати. А ще краще поїхати на озера або ж море. Там ти дійсно відчуваєш релакс.
Як наші читачі зрозуміли, вашого автора знову пробило на філософію. Інколи у мене таке трапляється.
Отже, про що думаю на цей раз і живу?
А далі поговоримо на досить таки цікаву тему у плані господарства.
Давненько нічого такого не було на блозі правда?
Чому так? Відповідь проста, автор не має часу їздити на дачу, а коли випадає нагода то роблю всім відомі речі.