8.03.2017 р. 
Вихідний посеред робочого тижня завжди радує. Свого роду перезавантаження наступило для людей.
Ну, прямо таки як у фільмі «Матриця». Давненько його не дивився.
Як наші читачі, мабуть, здогадалися, Ігоря Воробуса знову пробило на філософію. Щось часто на мене подібне находить.
Читати далі...
Стояв Воробус і слухав весну
Вихідний посеред робочого тижня завжди радує. Свого роду перезавантаження наступило для людей.
Ну, прямо таки як у фільмі «Матриця». Давненько його не дивився.
Як наші читачі, мабуть, здогадалися, Ігоря Воробуса знову пробило на філософію. Щось часто на мене подібне находить.
Читати далі...
Наступили чергові вихідні, а це означає, що можна як слід відпочити від трудових буднів. Нарешті в Ігоря Воробуса є час щоб поробити домашні справи та й, зрештою, дописати в блог що ви зараз читаєте.
Вже, традиційно, розпочну із філософських думок. В голові у мене крутиться багато чого, тому поїхали…
Всім привіт, це знову з вами я.
І знову напружений день в Ігоря Воробуса. Якщо більшість людей відпочиває на вихідних, то у вашого автора, як завжди, є багато справ.
Цього разу вони пов’язані були з ветеранським турніром (40+) з футзалу, який проходив у нашому місті.
Нарешті Ігор Воробус змучив черговий робочий тиждень. Щось так важко це все дається, що й не побачив як швидко злетів час.
Напевно таки треба більше відпочивати, організм не резиновий, неодноразово вже давав тріщину, то ж з наступного тижня напевно так і буду робити.
Досить часто чую від людей, що вони мають поганий настрій, нічого в них не виходить, все їх дратує і так далі.
Якщо хтось думає, що в Ігоря Воробуса так все чудово, то ви помиляєтеся. У мене також бувають труднощі, негаразди, але лікую я їх позитивом.
Навчився колись в однієї подруги, що якби важко не було, завжди треба залишатися на позитиві.
І це працює…
І знову Ігоря Воробуса пробило на філософію. Колись мене один пан запитав, а коли саме це зі мною відбувається.
На що я відповів – тоді, коли змінюється погода або щось у моєму житті.
Нарешті наступила п’ятниця і всі лише чекають 18 години вечора щоб прийти додому й нормально відпочити від важких трудових буднів.
Якщо чесно, особисто мене, ця зима вже дістала. Ще якби вона була нормальною – це одне, а то як не день, то все щось нове. То сніг, то мороз, то тепло, то знову сніг.
Сьогодні природа й взагалі здивувала. Прокинувся зранку, глянув на термометр, ніби показує +2 градуси тепла й можна вже не так тепло одягатися.
Останнім часом мене пробиває на філософію, тому в цей вечір вівторка я знову трохи напишу про те що думаю й чим зараз живу.
Кожного дня стараюся робити для себе й суспільства щось корисне й про це не шкодую.
Та, про все по-порядку.
Вдихаю запах ночі, такої тихої та спокійної. Відчуваю свіжість, морозну свіжість темної вулиці мого міста. Дарма що холодно і єдине що бажаєш це тепла, мені приємно знати, що я живу, а те що я відчуваю холод, тому ознака.
Я думаю, хоча скоріше згадую... Я згадую людей та події, які супроводжували мене впродовж мого юного життя. Все так різноманітно та незвично, іноді сумно або ж навпаки - весело, але в будь якому випадку не скучно.
Продовжуємо розповідати про чергові види шахрайства. І допомагає нам викривати багатьох зловмисників спеціаліст в цих справах – містер Армікрон.
Він вже неодноразово сигналізував нам про ту чи іншу аферу. Цього разу щось нове.