Черговий день триває, а це означає, що настав час порадувати наших читачів новими публікаціями.
Щось в останні дні Воробус прихворів, тому й сил на написання постів не було. Але, завжди так не буде і я потрохи почав оживати.
І перше про що будемо говорити, так це про грибний сезон, який для автора блогу цього року видається якимось скупим.
Толком позбирати лісових дарунків не вдалося по різних причинах. Це і відсутність часу, і подорожі в яких з грибами не було що робити та й погода не була прийнятною.
Все-таки, дощів випало мало, а без них грибів буде не так багато як хочеться.
Коли ж слід очікувати на сезон грибів, чи буде він взагалі про це та не лише читайте далі.
Читати далі...
3.10.2016 р. 
Те, що політична ситуація в нашій країні й на далі залишається напруженою – це доконаний факт.
Тому, моя думка така, що треба завжди бути готовим до війни й мати зібрані речі на випадок того, що прийдеться дуже швидко збиратися і йти воювати.
Читав багато публікацій в інтернеті, аналізував все й склав свій перелік речей, які потрібно для того щоб вижити в нелегких умовах.
Читати далі...
Із відходом тепла зауважив, що чоловіки все частіше й частіше почали запускати бороду.
Питаюся їх для чого вони це роблять? У відповідь чую багато варіантів:
Борода гріє, хочуть виглядати солідніше (чомусь кажуть, що заріст додає її), але переважає варіант – ліньки.
Неділя… Останній день перед черговим робочим тижнем.
Тому, моя вам порада, користувачі блогу Воробуса, читаємо нову публікацію й виходимо гуляти, адже сьогодні фактично останній теплий день осені.
Все йде до того, що температура повітря більше двадцяти градусів вище нуля підніматися більше не буде в цьому році.
Блог Воробуса вже повідомляв про те, що в ніч із 23 на 24 вересня в Україні відчувалися підземні поштовхи. Щоправда були вони незначними.
Та й слава Богу, ще нам цієї біди бракувало. Зокрема, один мій приятель охарактеризував поштовхи наступним чином: «Сидів за комп’ютером і в один прекрасний момент відчув, що монітор починає трясти. Рухи були настільки сильними, що прийшлося його тримати».
Що це означає? А те, що у Львові землетрус також був. Не так, як у центрі нашої держави, але все ж.
Як і обіцяв, продовжуємо…
І далі трохи філософії від Воробуса. Мене, особливо, в дощову погоду інколи пробиває на щось таке.
А пов’язана ця філософія сьогодні не з чимось іншим, а з людськими проблемами, які є у майже кожної людини.
Спершу коротенький вступ.
Те, що в останні щось цікаве відбувається з погодою – це факт.
От уявіть собі на хвилинку, ще кілька днів тому температура повітря становила 25 градусів вище нуля, а потім в один прекрасний момент вона опустилася до 10 градусів з тією ж позначкою плюс.
Це одразу ж позначилося на здоров’ї та самопочутті людей. Хто має хронічні захворювання, то одразу ж почав почувати себе дуже кепсько. Переважно проблеми є з тиском.
Схоже, що епопея із скандалом на ринку «Шувар» завершена.
Таки Воробус, читачі блогу та й інші люди добилися свого й керівництво цього торговельного закладу повернуло, точніше встановило, місток через який люд заходив на територію з боку вулиці Чукаріна.
Нещодавно ваш автор особисто їздив туди й глянув що там і як зробили.
Інтригуюча назва, чи не так?
Ось мені теж так здається. Декілька хвилин тому я сидів і просто дивився в одну точку на стіні. І щось згадав про одну з моїх перших публікацій на цьому блозі - “смакуй життя як шоколад”. І справді щось в цьому є, але життя настільки багато стороннє, що хоча б для часткового його розуміння потрібно багато порівнянь.
Збирання урожаю картоплі продовжується і далі я знову надаю слово нашому читачу з ніком – kosmonavt. Як відомо, він поїхав копати картоплю на так званий – Бульбофест, де з ним почали відбуватися цікаві пригоди.
Ось цитата хлопчини на завершення першого з двох днів:
Логічним завершенням цього дійства було те, що половина учасників напилась, а автор даної історії в силу своєї молодості поїхав шукати Пригод до Радехова, де звісно з легкістю їх знайшов, і приїхавши назад до села був з рештою вже на одному рівні.
Так відбувся перший день фесту.
На черзі день другий.