13.11.2017 р. 
Вже традиційно на початку нового робочого тижня люблю побавитися у філософа. На вихідних було багато подій. Та й, якщо чесно, у майбутньому очікує не менше.
Про що думаю на цей раз?
У першу чергу розповім про футзал з яким я останнім часом більше на «ти», чим на «ви». Розпочався новий чемпіонат, підтримую форму й хочеться залишитися в когорті кращих команд Асоціації футзалу Львівщини.
Читати далі...
Прикрий гол, травма й очікування гірських пригод
Вже традиційно на початку нового робочого тижня люблю побавитися у філософа. На вихідних було багато подій. Та й, якщо чесно, у майбутньому очікує не менше.
Про що думаю на цей раз?
У першу чергу розповім про футзал з яким я останнім часом більше на «ти», чим на «ви». Розпочався новий чемпіонат, підтримую форму й хочеться залишитися в когорті кращих команд Асоціації футзалу Львівщини.
Читати далі...
Щось у мене сьогодні настрій пофілософствувати. Тому, відмовляти собі в цьому не буду.
Про що думаю на цей раз?
У першу чергу вирішив не шлангувати, а знову повернутися у футбол.
Після кількох днів відсутності на блозі ваш автор повертається. Не подумайте, що мені набридло вести ресурс.
Все набагато простіше – їздив закордон й після приїзду буду багато розповідати про біометричний паспорт, а також те, де вдалося побувати.
Черговий день завершується й на сон нашим читачам порція філософії від Воробуса.
Про що думаю на цей раз?
Хто уважно слідкує за Воробусом у соціальних мережах, ті знають що нещодавно зі мною відбувся дуже цікавий казус.
В один прекрасний вечір захотів зробити котлети з сардини. Всі необхідні інгредієнти окрім сардини вдома мав, тому пішов у найближчий супермаркет аби купити саме цю консерву.
Пише і не показує Воробус. Футзал футзалом, але ж треба і за себе думати. Якщо бути точнішим, то дивитися щоб не захворіти. Народ то похворів після таких перепадів температур.
Та, зараз не про це.
Після великої кількості вихідних як не крути, а прийшлося повернутися на роботу. Гроші заробляти то ніхто не відміняв.
Не дивно, що сьогодні Ігор Воробус повернувся з праці й ліньки щось видумувати. Хто знає мене вже давно, то й розуміє, що настав час філософії.
Життя таке, що від комунальних послуг нас ніхто не звільняв. Тому, як не крути, а за них платити треба.
Якщо ж не будемо це робити, то прийдуть добрі дяді й «відрубають» як не електроенергію, то газ. Ну, або ж воду.
Те, що цієї осені в нашій країні спостерігається небувалий урожай грибів знають всі. Навіть найлінивіші вже ходять у ліс і приносять велику кількість лісових дарунків. Воробус не став виключенням.
А чому б і ні?
Проте, є й інша сторона медалі.
Щось у мене нема бажання напрягати вас якими-небудь складними темами, тому в такому разі трохи філософії.
Чому б і ні? Мене на неї час від часу пробиває.
Отже, про що думаю на цей раз?