20.06.2017 р. 
Черговий день робочого тижня завершився. Воробус прийшов додому, зробив собі каву й спробую дописати щось у блог.
На цей раз офіційності як такої не буде, а буду більше писати про думки, які мене на даний час тривожать.
У першу чергу хочу розповісти про цікаві дії, які відбуваються у нашому з вами місті.
Читати далі...
Українська пісня чи дурацький Дід Мороз?
Черговий день робочого тижня завершився. Воробус прийшов додому, зробив собі каву й спробую дописати щось у блог.
На цей раз офіційності як такої не буде, а буду більше писати про думки, які мене на даний час тривожать.
У першу чергу хочу розповісти про цікаві дії, які відбуваються у нашому з вами місті.
Читати далі...
Останнім часом Ігор Воробус багато писав про флорбол, то ж не було часу на філософські теми. Але, це не означає, що я не збирав інформації для інших публікацій.
З флорболом завершено, то ж настав час написати й про що-небудь інше. Сьогодні спробую вас повеселити.
Так от, те, що після блокування «кантахтів» багато народу перебралося на фейсбук ні для кого не секрет.
Із приходом тепла у нашому місті вже традиційно розпочинаються різноманітні ремонти. Розумію, що вулиці треба ремонтувати, але ж і за нормальні не треба забувати.
От, скажімо, закрили на ремонт вулицю Личаківську. Досить того, що трамвай сюди не їздить, громадський транспорт робить об’їзд, так ще й розбиваються інші вулиці. Для прикладу та ж вулиця Некрасова.
Час від часу вашого автора пробиває на філософію. Тому, схоже, що цей час настав знову.
У даній публікації буду писати про те, що мене турбує на даний момент, що буду робити далі й так далі.
Воробус продовжує подорожувати і вже найближчим часом планую підкорити нову вершину. Головне щоб була погода й здоров’я все це зробити.
Вже завтра розповім про наш прогулянковий похід на вершину Ключ, а поки що про негатив з яким мені довелося зіштовхнутися коли я туди піднімався.
Нарешті наступили такі бажані вихідні. Хоча, на цей раз їх буде значно менше чим в останні два тижні. А все тому, що сьогодні багато хто відробляв за травневі свята й лише зараз прийшов додому.
Вашого автора це також стосувалося. Тим не менше, таки вдалося в цей день суботи ще й зіграти футзальний поєдинок у рамках гранд ліги міста Львова, де виступає команда «Нові імена».
А далі трохи філософії.
Як наші читачі вже знають, інколи мене на неї пробиває. На цей раз будемо говорити про початок нового футзального сезону, втому від подорожей і лимон.
Ще на початку сьогоднішнього дня писав про те, що у мене щось нічого не вдається. Буду мати на майбутнє урок, що в такому випадку треба просто все залишати і йти додому лягати спати.
Але, це буде наступного разу, а поки в Ігоря Воробуса був веселий день. Ще зранку відчув що щось не так, адже коли виходив з хати на роботу, то мене зустрів чорний кіт, який ніяк не хотів мене відпускати.
Черговий день наступив і сьогодні буде трохи філософії від Воробуса, адже буду роздумувати над темами, які мене зараз турбують.
Отже, перш за все скажу, що настрою як такого у мене сьогодні нема.
Черговий день наступив, нарешті п’ятниця, а це означає, що ще кілька годин і наступлять вихідні.
Вирішив не писати на серйозні теми, а, як завжди, останнім часом побути філософом.
Тому, нижче напишу про те, про що зараз думаю і планую робити.