25.10.2015 р. 
Неділя, 5 година ранку, Воробус вже не спить, адже збирається на вибори. В черговий раз вирішив не спати в хаті, а прийняти участь у виборчому процесі.
Що з цього вийде розповім вже у найближчі дні, а поки що скажу кілька слів перед тим, як люди підуть голосувати.
Читати далі...
Україно, роби свій вибір!!!
Неділя, 5 година ранку, Воробус вже не спить, адже збирається на вибори. В черговий раз вирішив не спати в хаті, а прийняти участь у виборчому процесі.
Що з цього вийде розповім вже у найближчі дні, а поки що скажу кілька слів перед тим, як люди підуть голосувати.
Читати далі...
Ті читачі, хто уважно читає блог Воробуса від самого початку знають, що автор ресурсу завжди не любив писати на тему політики.
Чому так? Вже сто разів про це писав і ще раз повторюся. Справа у тому, що політичні переконання людей завжди були особистою справою кожного.
Жарти жартами, а війна на Сході нашої країни і надалі триває. Так, кажуть, що зараз в зоні АТО є перемир’я, але тим не менше час від часу люди гинуть, ситуація і далі нагнітається з дня на день і це не може радувати.
Хочеться щоб вже нарешті наступив мир в Україні, а наші захисники вернулися до своїх домівок цілими і неушкодженими.
На жаль, це не завжди вдається. Буває що і воїни приїздять без рук, без ніг.
Продовжуємо…
Думаю не треба зайвий раз говорити про те, що в Україні і досі триває війна і як не крути, а з цим таки треба змиритися.
Ледве не кожного дня від знайомих, колег та родичів чую розмови про те, що ту чи іншу людину мобілізували і незабаром відправлять для несення служби в зоні АТО.
Звісно, що знаходяться і такі відчайдухи, які «косять» від армії ховаючись де лише можна. Ну, але це вже їхнє право.
Кожен має на плечах голову і вирішує що йому робити: чи йти захищати країну чи ховатися від воєнкомату.
Війна на Сході нашої країни триває і ще досі невідомо коли вона завершиться і чи взагалі колись на Донбасі буде так, як було там колись.
А ще в часи футбольного чемпіонату Євро-2012 туди їздив не один мій приятель, гуляв містом і так далі.
Що ми маємо зараз? От уявіть собі зараз на хвилинку, що ви сідаєте в потяг чи автобус і з львівською пропискою їдете в зону АТО. Від людей там можна очікувати чого лише хочеш.
Вихідні наступили… нарешті...
Який лише люд не зустрічається у нашому житті. Отак їх послухаєш і гидко навіть після цього з ними спілкуватися.
Що ж так розізлило Ігоря Воробуса? Відповідаю, люди, які сумують за минулою владою.
І знову про сумне. Що не кажіть, а, все-таки, ситуація із знеціненням української валюти явно не радує.
Куди не підеш, з ким не говориш, всі лише й обговорюють цю тему. З вуст людей звучать одні й ті ж слова: «Що буде далі?»
Хтось каже, що ситуація із курсом долара стабілізується, хтось навпаки каже, що 35-ть гривень – це не межа, буде ще гірше.
Кому взагалі вірити і як себе поводити в цій ситуації?
Жодна людина не може залишатися осторонь проблеми, яка існує зараз в нашій державі.
Чесно скажу, що вже ці бойовики чи як там їх називають – терористи так всіх дістали, що вже всі люди просять Бога щоб вони вже із іншою нечистю дали нам спокій.
Війна на Сході нашої країни триває… І навіть незважаючи на те, що офіційно ніби оголошено перемир’я, кожного дня приходять звістки із Донбасу, що загинула н-а кількість наших співвітчизників.
Гинуть як військові, які намагаються втримати свої позиції, так і мирні ні в чому невинні люди.
Щось так швидко минув робочий тиждень, що ваш автор і не зрозумів як це сталося. Чергові вихідні наступили, можна поприбирати в хаті, поступово готуватися до святкування Нового року, а вже потім прочитати блог Воробуса.
Там ваш автор – Ігор Воробус приготував чергову цікаву публікацію.