Які лише питання не задають вашому автору через рубрику «Запитай у Воробуса». Інколи думаєш, а чи відповідати на них чи ні.
Але, таки здоровий глузд перемагає й Воробус таки допомагає нашим читачам у вирішенні їхніх проблем.
І от і вчора написала мені людина, яка назвала себе Артемом наступне: «Добрий день, напишіть пост про те, як не залетіти? А то всіляке в житті буває».
Весело, звичайно, але насправді – це дуже серйозні речі. Ніби гуляєш ти з дівчиною, є кохання, а потім раз і можна мати проблеми. До цього треба бути завжди готовим і думати головою, а не одним місцем.
Читати далі...
28.03.2016 р. 
Почастішали запитання в рубрику «Запитай у Воробуса». І, що цікаво, з приходом весни почастішали питання на тему проблем молоді.
Гормони то у всіх є і вони активізовуються. Але, менше з тим.
Переходимо безпосередньо до запитання яке задав Павло, а воно наступне:
«Доброго вечора! У мене таке запитання. Зустрічаюсь з дівчиною 1 рік 10 місяців замітив що вона все рідше хоче цілуватись зі мною, а іноді взагалі відмовляється. Раніше все було добре, вдосталь поцілунків, а зараз мені навіть трохи обідно через це».
Читати далі...
Ну, а завершальною публікацією сьогоднішнього дня буде відповідь на запитання в рубриці «Запитай у Воробуса».
Нагадую, вона існує, й кожен охочий може здавати сюди питання.
За тиждень починається великий піст, а після посту на Україні традиційно починається період весіль. Процес підготовки до весілля клопіткий і довгий, серед усіх приготувань вибір обручки - один з найважливіших моментів. Адже день весілля з усіма його радощами і турботами промайне дуже швидко. Забудуться всі переживання, пов'язані з підготовкою до одруження. Залишаться щасливі фото і відео моменти. Життя повернеться в своє звичне русло, та залишиться один символ, який нагадуватиме, що ви чоловік і дружина щодня і щохвилини - обручка, прикраса з особливим змістом і значенням.
Насиченим на різноманітні події видається життя для автора блогу. Не встигаю завершити з одним ділом, як вже треба братися до іншого.
Хоча, часто виникають такі ситуації, що я буваю не готовий до тієї чи іншої події.
Що я тут маю на увазі? От, для прикладу, вчора Ігор Воробус отримав запрошення від свого родича прийти на святкування дня народження. Ювілей як не крути…
Треба йти.
Уміння зробити комусь подарунок можна вважати своєрідним жанром мистецтва. Той, хто робить подарунок, намагається зробити так, щоб він запам’ятався на довгий час. Для того, хто приймає дарунок, він повинен викликати у нього масу позитивних емоцій.
Продовжуємо…
Отже, вчорашня публікація на нашому блозі з назвою – «Чому жінки вічно скиглять?» викликала неабиякий ажіотаж серед читачів. Цілий тиждень ніхто не коментував блог, а тут почалося….
Виглядає так, що тема актуальна. Все-таки, стосунки чоловіка та жінки завжди були цікавими яке б це століття не було: десяте, дванадцяте чи двадцять перше.
Продовжуємо…
Повертався вчора Воробус додому після тренування маршруткою і не хотячи підслухав розмову двох панянок, які сиділи прямо біля мене.
Ну, знаю, підслуховувати бесіди не гарно, але таке вже життя наше, що в громадському транспорті як не маєш навушників, то хочеш ти цього чи не хочеш, а таки в «темі» розмови інших людей.
Продовжуємо… І на цей раз будемо говорити про суспільну проблему, яка вже неодноразово піднімалася на багатьох інтернет-ресурсах.
Пов’язана вона переважно із молодими людьми, які з часом починають створювати стосунки та їх узаконювати.
Останнім часом серед громадськості чув багато розмов про те, а чи варто взагалі жінці брати прізвище чоловіка.
Одні кажуть що таки варто, інші – що ні, а що це дає?
Блог Воробуса вирішив не сидіти в стороні, а в даній публікації висловити свою точку зору по цьому питанню.
Досить часто Воробус любить погостювати у своїх хороших приятелів. Щоправда не завжди це мені вдається останнім часом через надмірну зайнятість.
Проте, коли ми вже таки збираємося, довго сидимо і найцікавіше – ведемо досить таки цікаві бесіди.
От буквально вчора заходив я гості до однієї парочки. Само собою мене почали розпитувати чи я не женюся, чи маю дівку, а роки вже не ті, треба щось думати.