Подорожувати завжди класно і хоча інколи з відпочинку приїжджаєш замученим, але воно того варте. А ще прикольніше відвідати ті місця, де ви ще не були.

Одним з таких місць для мене став водоспад Гуркало.

До водоспаду ми з групою туристів добиралися зі сторони гори Парашка. Хоча можна і іншими.

Йти прийшлося досить тривалий час, адже дорога м’яко кажучи була не з легких. Річ у тому, що при спуску з гори є такі місця, де є безліч завалених дерев і їх важко проходити та і величезні рюкзаки ми мали на плечах.

Вода.

Це важливо, вона знаходиться внизу, приблизно біля місцевості із заваленими деревами. Місцевість незвичайна, адже буквально якийсь клаптик суцільні завали, потім вже немає.

До водоспаду бажано йти вдень, бо так як ми йшли, коли вже почало сутеніти – небажано, можна не туди зайти.

Наша компанія так і зробила, переночувавши біля річки, поївши шашлика, поспівавши і виспавшись, зрану з новим силами ми попрямували до нашого нового пункту призначення – водоспаду Гуркало.

Цікаво чого в нього така назва? Інформації по цьому я не знайшов.

Йти варто протоптаними стежками, адже якщо це робити вздовж річки буде непереливки. Не те, що перейти не можна, а якщо маєте рюкзаки – буде важко.

На шляху будуть такі моменти, що вам прийдеться обминати стежку, бо буде річка і її треба або перелазити або обійти.

Також сигналом, що ви йдете у правильному напрямку буде те, що згодом ви вийдете на галявину і зможете йти вільно без ніяких дерев і заростей.

Галявина хороша, як казав один наш знайомий: «Взяти би ще трембіту і подути». 🙂

Коли будете йти до водоспаду від гори Парашка водоспад буде зліва. Ознаки?

Відразу ж буде замітно людей з палатками, якщо ж їх не буде, то трава витоптана і сильний шум води. Ви напевно здогадалися, що це водоспад.

Водоспад Гуркало розташований на річці з цікавою назвою – Велика Річка у Сколівському районі. Висота його – 5 метрів.

Ясно, що ваш автор і компанія не могли піти звідси не скупавшись. А вода там холодна, особливо коли зануритися або підійти до самого витоку. Та це не заважає туристам приходити сюди і поплавати.

Прикол був, коли одна дівчина залазила у водоспад і постійно ставала грудьми до стоку. 🙂Хлопець чи хто він їй був не знаю – боявся залізти до неї у воду.

Не одна людина сфотографувала її у свою домашню фотоколекцію.

Біля водоспаду можна перекусити, місця небагато, але якщо пощастить можете його знайти.

Якщо ж немає де сісти біля Гуркало буквально поруч є галявина, де можна і казанок поставити і м’ясо запекти і хильнути оковитої.

Якби не було добре та колись і додому їхати потрібно.

До залізничної станції вам прийдеться йти пішки кілометрів 12, на шляху ви зустрінете село Корчин, в якому можна і пива випити в барі та і перекусити загалом.

Якихось кілька годин і ви на вокзалі Верхнього Синєвидного, розумієте, ваша подорож завершилася. Ви з враженнями і думками сюди повернутися повертаєтеся на рідні тенета.

Автор статті: Vorobus.