Вчора в Україні був великий футбольний день, проходили матчі 1/8 фіналу Кубка України. Увага львівських вболівальників футболу та і мене звісно що була прикута до матчу між Карпатами та Металістом, який проходив саме у місті Лева.

Незважаючи на те, що львівська команда показує останнім часом погані результати у чемпіонаті на футбол з бандою я таки пішов і що приємно, Карпати з нами перемогли і вийшли у чвертьфінал цих змагань.

Що було цікаво за лаштунками стадіону та як завершився поєдинок читайте далі.

Розпочну свою розповідь із негативних моментів, а вони завжди були, є і будуть. А був негатив на вході на стадіон. Ну, не може так бути щоб було відчинено для входу на стадіон лише два входи через які можуть проходити прості смертні. Поруч було ще два входи для власників абонементів і службовий вхід. Та бачите, що починається тиснява то впускайте і через ці входи. Коли ми вже навчимося бути організованими?

Міліція людей перевіряє бачите. І що? Якщо захотіти то можна пронести на стадіон що хочеш. А в тисняві і дівчата є, і люди новому одязі? Не хочу більше за це говорити.

Людей незважаючи на холодний осінній вечір зібралося достатньо таки багато. Сидіти було холоднувато, тому більшість людей просто стояла.

На перших порах, як завжди, ще всі соромляться, тихі, спокійні, а потім починається жара. Кричали, фаєри, співи – все це пішло стадіоном. Воробус і компанія теж не стояли спокійно і щось там теж кричали, що аж нині захрип. 🙂

Дуже емоційно народ реагував на втрачені моменти львівських футболістів.

А потім ваш автор і колеги познайомилися із людьми що сиділи біля нас. Вони щось чи соромилися чи що, але коли ми запропонували їм стрибати з нами, то вони погодилися. Бачили б ви як ми стрибали в кінці другого тайму і під час додаткового часу. Були і пісні, і кричали. На деякий момент я подумав, а навіщо мені кричати разом із стадіоном, у нас же є свій фан-сектор. 😀

Шкода було коли одна із дівчат загубила сережку. Вся компанія одразу ж почала її шукати, але ніяк не могли знайти. І лише коли Карпати забили переможний м’яч, то сережка знайшлася. 😀

Із фінальним свистком стадіон вибухнув емоціями. Всі обнімалися, кричали, співали, а одна із дівчат навіть сказала мені а де ж снікерс? 😀

По дорозі додому спостерігалася та сама ж ситуація. Львів вчора гуляв ще довго, плюс Хеловін був, все-таки.

Ось так от ми сходили на футбол. Тепер чекаємо жеребкування 1/4 фіналу Кубка України і сподіваємося що поєдинок за участю Карпат на цій стадії змагань знову буде проходити у нашому місті.

Насамкінець, пропоную переглянути відео забитих м’ячів у цьому поєдинку:

Автор статті: Vorobus.