Сьогодні день на блозі Воробуса буде незвичним. Чому?

Тому що він буде присвячений нашій читачці та й по-сумісництву відомому блогеру України – Ользі Врублевській, яку Ігорю Воробусу разом із ПВСом вдалося вчора відвідати у її ж гніздечку.

Так, так, як ви мабуть здогадалися така давноочікувана зустріч блогерів у форматі «2+1» таки знову відбулася. Минуло, до слова, 9-ть місяців від того часу як ми бачилися востаннє.

Чесно скажу, думав що ця зустріч вже ніколи не відбудеться, але раптова звістка від Ольги застала нас із Володимиром зненацька.

Якщо дівчина запрошує до себе додому, то треба йти. Єдине що вона просила – це при вході в квартиру заколядувати.

Ми так старанно готувалися, що прийшли на зустріч на годину швидше.

Прийшлося ще прогулятися по цікавому райончику вулиці Пасічної. За цей час ми і встигли заблукати, і гопників побачити під будинками, знову заблукати, оцінити інфраструктуру району й навіть полазити по снігах.

До речі, дивина, в районі вулиці Пасічної ще багато снігу. Я ще жартував, що можна сюди приїздити кататися на лижах.

Жарти, жартами, але як і домовлялися, рівно о 19 годині 15 хвилин ми вже стояли під будинком Ольги Врублевської.

Собі вже поставив за мету, що після того як одного разу запізнився на зустріч із дівчиною бути в майбутньому пунктуальнішим.

Vrubli зустріла нас на порозі своєї квартири із посмішкою. Цілувати ми її не стали, а взялися до коляди – «Нова радість стала».

Воробус згадав собі що ще має в кишенях пшеницю, то за одно ще й засіяв чим дуже повеселив хазяйку.

Офіційна церемонія була позаду і мене з Помфюком запросили до святкового столу. Ну, нарешті можна було забути за буденні справи і просто порозмовляти.

Шкода що тости Ігор Воробус як на зло всі забув.

Ольга з Володимром одразу ж знайшли спільну мову, а от Ігор Воробус більше мовчав. Чому так? Тому що і так вже було багато сказано до цього та і просто хотів позалицятися до молодої симпатичної дівчини. 😀

Які ще враження? Vrubli добре готує. Принаймні давно я так сильно не наїдався. Ці ж слова підтвердив PVS.

Коли ми поверталися додому, то було бажання йти пішки щоб хоч трохи все втрамбувалося.

Всіх тем про які ми вели бесіди оповідати не буду. А для чого? Нехай це все залишиться між нами.

Привернуло увагу в гніздечку домівки Врублевської те, що в кухні висить портрет Воробуса, Ольга також як і я збирає магніти на холодильник, також присутня незвичайна карта.

Спершу подумав що це Італія, а виявляється це Україна.

Незвична вона тим, що тут бракує областей. 😀

Час невблаганно минав, сидіти в компанії було добре, але і на роботу завтра всім треба було. Тому, після чашки чаю із сирником додому ми таки пішли.

Загалом, мені сподобалося (дякуємо дівчині за хороший вечір). Кажуть, що наступна зустріч блогерів у форматі «2+1» буде вже незабаром. Цілком можливо що й людей на ній значно побільшає.

P.S. Тим не менше, мене цікавлять питання: «Коли Врублевська проведе мені екскурсію парком», «коли познайомить із своєю сусідкою» і «коли сходить з нами в похід», “чого вона мене так хотіла тойво ножем”. 😀

Автор статті: Vorobus.