Як відомо, у вашого автора вдома зараз масштабний ремонт, скоро буде пентхауз, а поки що Воробус блукає по світу, ночуючи то у коханки, то у сусіда, то у тітки і так далі.

Ночувати не вдома ніколи не було прикольно, але завжди у всьому треба шукати позитив. Як сказала мені одна дівчинка: «Ночівля не вдома – це завжди щось нове, якісь нові приколи, курйози і негативи».

Саме про останній я вам і розповім у черговій статті на нашому сайті.

Приїхав я вчора після роботи до тітки, все добре, умови проживання хороші, але коли я ліг спати, то плювався як тільки міг. Надворі спека, тому вночі треба спати з відкритим вікном, бо задихнешся.

Так ваш автор і зробив, але я ж не знав, що буквально у кількох метрах від будинку розташована залізниця, по якій поїзди і щось на зразок їх, курсують один за одним. 😀

Для мене це було щось. Тільки я задрімав як чую звуки: «Тютю, тютю». Фігня, сплю далі. Не минає і 5-ти хвилин, як черговий їде черговий поїзд. Добре, що вони ще не гальмували, а то я би здурів.

Та мені від цього не легше. Я не звик до звуку поїздів і спати я не міг!!!!

Десь так година третя мене трафило і я зачинив вікно. Задушитися, так задушитися, але більше я цих поїздів чути не міг.

Свого часу мені вже доводилося подібним чином ночувати в свого брата, то там було ще гірше. Залізниця знаходилася у трьох метрах від хати. А їздили переважно поїзди, які возять вугілля, дошки і так далі.

Подібна проблема напевно буває не тільки у мене. Люди, які мають хату біля залізниці, до поїздів вже звикли. Це як «колгоспник» для них. А ось, приїжджі, то……

На запитання до мого брата скільки часу треба, щоб звикнути до руху поїздів він відповів, що мінімум тиждень. Або є ще варіант йти в село помагати по городу всім кому тільки можна. За цілий день ви так змучитеся, що не те що поїздів не будете чути, а навіть те, як ви хропите. 😀

З іншого боку, якщо це станція, не треба далеко ходити, щоб сісти на потяг. Але, це ще хтозна. На товарняк сідати не будете. Хоча, знаю одного чоловіка, який ними їздив і не один раз. 😀 Теж варіант.

Сьогодні вашому автору знову прийдеться спати біля залізниці, сподіваюся все мине значно краще, чим вчора. Принаймні буду на це сподіватися. 🙂 От чи вікна зачиняти чи ні?

Так завжди не буде….

Автор статті: Vorobus.