Християнство на Русі: морально-психологічна чи політична необхідність?

Християнство на Русі: морально-психологічна чи політична необхідність?

Історично, традиційно склалося, що ми, українці, за віросповіданням є християнами східного обряду. У дохристиянські часи наші предки були язичниками та вірили у всяких перунів, сварогів, ярил, дажбогів, лелів, лад та іншу водяну та лісову чухню. Цей з претензіями на аналітику опус має за мету прослідкувати появу й утвердження світової моно релігії на наших землях.

Найімовірніше, що першими реальними історичними особами, які принесли слов’янам ідею Христа були брати Кирилло і Мефодій. Цих два болгарина-феодала мали офіційний дозвіл дозвіл від Папи римського Андріана ІІ на проведення обрядів слов’янською мовою на основі створеного ними кириличного письма. Ймовірно, що саме під час їхнього перебування на наших територіях полянські князі Аскольд і Дир (нащадки Кия, Щека, Хорива і Либіді) зробили першу спробу хрещення киян 862 року. Але зловір’я слов’ян було настільки сильним, що перша спроба хрещення була невдалою.

Перші Рюрики не сприймали нової релігії і тільки княгиня-слов’янка Ольга під час відвідин Константинополя у 955 році прийняла хрещення. І то цей крок мав більше політичного характеру, а не морально-психологічного. Ольга, як керівник держави, хотіла виглядати рівною візантійському імператорові Константину VІІ Багрянородному, адже до язичників у Візантії (та й у європейському світі) ставились із зверхністю.

Державною релігією християнство стало у 988 році за часів Володимира Великого (980-1015 рр.). Володимир як мудрий правитель, став першим державним мужем в історії нашої державності, котрий зрозумів, що тільки духовна єдність суспільства-народу може стати запорукою потуги держави. Адже східні слов’яни не відчували себе єдиним етносом, бо кожен союз племен (адміністративно) жив своїм окремішним життям маючи за головного якогось язичницького божка. Спроба духовного об’єднання язичницьких ідолів навколо головного бога киян Перуна була наївною і від початків невдалою (так звана перша релігійна реформа Володимира).

Володимир Святославович прозрів до розуміння, того, що тільки єдинобожжя стане запорукою етно-психологічної єдності у державі. В історичній літературі є багато описів як князь вибирав з відомих і впливових релігійних напрямків віру для своїх громадян. Серед них перераховуються мусульманство, іудаїзм, християнство східного (візантійського) і західного (римського) обрядів. Кажуть, що саме пишнісь візантійських християнських обрядів схилило Володимира до прийняття саме християнства східного обряду.

Також читайте:   Старовинні палаци Львова: частина 1

Не забуваймо, що Володимир був політиком-державником й, одночасно, монархом-деспотом, тому вряд чи для князя Русі визначником для прийняття нової релігії могло бути якесь там зовнішнє оформлення обряду.

Ситуація була набагато політично прагматичнішою. Мусульманство та іудаїзм було відкинуто навіть не з міркувань відсутності впливів на слов’янське суспільство, а через те, що як Коран, так і Тора були (і часто є донині) основою не тільки для релігійного, так і для світсько-суспільного життя. Тобто князь політично мав би підкорятися лідеру релігійної общини суспільства. Римське християнство тягнуло б за собою абсолютний політичний вплив Папи Римського на усю Київську Русь, адже в період усієї середньовічної історії Папи були сеньйорами для усіх монархів, що сповідували римо-католицизм.

Тільки візантійський патріарх, традиційно, не був заангажований політичними проблемами і не мав впливу на державні інститути. Князь Володимир, зрозуміло, міг сприйняти тільки такий варіант і силою змусив хреститися усіх феодалів та чернь спочатку Києва, а потім і регіонів (не плутати із сучасно партією). Більше того, запровадивши по державі церковну десятину (особисто віддавав десяту частину свого прибутку на церковне життя та змусив це робити усі суспільні верстви) князь поставив православних митрополитів у повну залежність від державної влади.

Християнська церква Русі стала оплотом кристалізації українського етносу та потужним допоміжним інструментом княжої влади із формування єдиної етнічної спільності.

Мораль: сила держави – у єдності нації та мудрості політиків.

Автор статті: zars.



Також раджу прочитати:

коментарів - 11 може ще щось напишете?

  1. Чогось у статті не вказано, що при примусовому насадженні християнства було вбито тисячі людей, які не хотіли коритись.
    Також не вказано, що християнство зробило з перспективного народу униле лайно за наступне тисячоліття.

  2. PVS 11.09.2012 пише:

    Владислав пише:
    християнство зробило з перспективного народу униле лайно за наступне тисячоліття.

    не факт!!! Морально-етичні принципи християнства і древньослов’янських релігій насправді не такі вже й різні, а позитивний ефект від усунення міжусобиць – фантастичний.

    От уяви, що ми зараз не про$ираємо час і ресурси на вияснення хто з політиків крутіший, яка конфесія в церкві, яка мова в державі, просто працюємо, вчимося, досліджуємо, винаходимо. Не тратяться скажені гроші на біг-морди, агітки і рекламні ролики, а замість цього є достойні стипендії, зарплати і пенсії, фінансуються наукові проекти. Це ж класно!!!
    На цьому виїхав післявоєнний «совок», от тільки в них була замість політики – утопія, замість релігії – безбожництво і занадто великі амбіції.

    Нам для успіху потрібна національна свідомість, духовність і помірний пофігізм до життя всього решта світу. Якщо при цьому постраждають навіть тисячі людей (на нашому витку розвитку це очевидно буде не смерть, а максимум – обмеження свободи), то це – цілком прийнятна ціна для держави.
    А доки ми будемо гризтися один з одним, то з категорії «униле лайно» нам вибратися не світить.

  3. PVS пише:

    Владислав пише:
    християнство зробило з перспективного народу униле лайно за наступне тисячоліття.

    На цьому виїхав післявоєнний «совок», от тільки в них була замість політики – утопія, замість релігії – безбожництво і занадто великі амбіції.
    Нам для успіху потрібна національна свідомість, духовність і помірний пофігізм до життя всього решта світу. Якщо при цьому постраждають навіть тисячі людей (на нашому витку розвитку це очевидно буде не смерть, а максимум – обмеження свободи), то це – цілком прийнятна ціна для держави.
    А доки ми будемо гризтися один з одним, то з категорії «униле лайно» нам вибратися не світить.

    Чудові слова про прийнятну ціну в тисячі життів. Зразу видно, що вам можна іти в українську політику. Зразу видно ментальність і ПГМ.
    Хто сказав, що прийняття християнства припинило міжусобиці? Міжусобиці припинили Володимир Великий і Ярослав Мудрий і так співпало, що вони правили якраз після прийняття християнства на русі. Після них все повернулось на свої місця.
    Взагалі поєднання політики і релігії – це найбільша єресь цього світу.
    Як було вказано в статті, правління русі вибирало “найзручнішу” для них релігію. Релігію, за допомогою якої можна було б максимально зручно керувати народом.
    І чесно вам скажу, що якби лишилось язичництво, мільйони людей залишились би живими.

  4. PVS 11.09.2012 пише:

    Владислав пише:
    Чудові слова про прийнятну ціну в тисячі життів.

    Чудове виривання слів з речення. Добре, якщо не доходить з першого разу – поясню вдруге: історія розвивається по спіралі – певні закономірності повторюються в своїй інтерпретації через деякий проміжок часу. Якщо при Володимирі Великому засобом впливу на суспільство була фізична сила і загинули тисячі людей, то в наших умовах, це найімовірніше будуть економічні санкції і позбавлення волі для особливо буйних.
    Є заперечення проти того, щоб «прикрутити гайки» нашому дикому капіталізму???

    Владислав пише:
    Хто сказав, що прийняття християнства припинило міжусобиці? Міжусобиці припинили Володимир Великий і Ярослав Мудрий і так співпало, що вони правили якраз після прийняття християнства на русі.

    Ну в Ярослава Мудрого може що і співпало (і то навряд чи), а Володимир Великий все робив цілком цілеспрямовано, в тому числі і прийняття християнства.

    Владислав пише:
    Взагалі поєднання політики і релігії – це найбільша єресь цього світу.

    Поєднання в тому вигляді, як воно було за царів (а може і є досі) в Росії може і єресь, але держава без духовності – це ще більша єресь, тому політика просто не може не втручатися в справи релігії, а релігія, як контролер суспільної моралі не може ігнорувати політику.

    Владислав пише:
    Як було вказано в статті, правління русі вибирало “найзручнішу” для них релігію. Релігію, за допомогою якої можна було б максимально зручно керувати народом.
    І чесно вам скажу, що якби лишилось язичництво, мільйони людей залишились би живими.

    Керувати народом можна просто хлібом і видовищами. А от розвиватися, розбудовувати державу народ може лише за умови згуртованості (а не виясняючи між собою хто «крутіший» – Дажбог чи Сварог). І якби дала Бозя розуму всім то зрозуміти, а не тільки Володимиру Великому, то може би замість битися один з одним хтось з воїнів на пару століть раніше придумав би ліки від чуми, віспи, інших болячок і залишилися б живими ще більше людей.

  5. PVS,
    Я слова з контексту не виривав, так що не треба мене в цьому звинувачувати.

    Тобто можна вважати нормальним санкції і позбавлення волі для особливо “буйних”, якщо мова іде про те, що людині нав”язується релігія?
    Нагадаю, що в Конституції нашої держави є красивий окремий пункт про свободу віросповідання. І якщо ви виправдовуєте вчинок Володимира Великого, який примусово нав”язав християнство силою, то у вас трохи порушене поняття добра і зла.
    Держава без духовності єресь? Допустим, а хто сказав, що релігія це і є духовність? Вважати людину, яка молиться богу більш духовною, ніж людину, яка прочитала безліч нормальних книг та яка живе гідно та з мораллю, це ненормально. Допустим ви мали наувазі релігійну духовність. Тобто наразі основні передові держави світу зовсім і не нормальні держави? Нагадаю, що у розвинутих країнах відсоток віруючих нижче плінтуса, а у самих суспільствах релігійні чвари фактично відсутні, ніхто нікому не нав”язує свою релігію. І це не випадковості, а закономірність.
    І до останнього абзацу:
    Згуртованість? Якщо християнство це чинник згуртованості, то я в тихому шоці. Замінивши багатьох богів одним, люди не стали всі друзями-братами. Якби це було так, християнство не почало б поділятись на різні категорії і підвиди. Не було б постійних чвар між католицизмом і православ”ям. На базі християнства не виникало б сотні інших маленьких релігій.
    Про яку розбудову держав ідеться, якщо релігія завжди було єдиним тормозом технічного прогресу? Дайте я вам теж нагадаю, що церква офіційно визнала, що наша Планета кругла у…вгадайте якому? У 1992 році!
    Одним словом, сенсу продовжувати суперечку не бачу.
    Мені жаль, що українці не розуміють очевидних речей. Залишаймося у вигрібній ямі, людята.

  6. PVS 12.09.2012 пише:

    Владислав, Не фантазуй… Наявність обмежень на індивідуумів в інтересах суспільства є у всіх державах і називається «закон». Якщо на той час закон казав «прийняти християнство», а карою за порушення була смерть — такі були звичаї того часу. Якщо зараз закон буде «всі платять податок 17%, а ті в кого дохід більший 100 000 – 25%», а карою буде штраф або тюрма, то це буде закон нашого часу. Прийдуть і будуть відбирати бабло силою – от варвари, правда?
    Лозунг «Анархия мать порядка» чомусь залишився тільки лозунгом, а суспільство раз за разом приймає на себе ці обмеження. Може тому що це це необхідно?

    Візьми в руки купюру найрозвиненішої держави світу – благо вони в нас зараз є в вільному доступі і прочитай надпис «IN GOD WE TRUST». Не пов’язана держава з релігією? Ні капельки? Точно?

    Згоден: духовність – не обов’язково релігія, але релігія це готовий еталон моралі і правил поведінки до якого дойти з допомогою життєвого досвіду і книг – потрібно чимало часу. Можна йти і з цієї сторони, але це нефективно.

    Негативні процеси в структурі «церква» не роблять негативною саму релігію. Твоя теза про те, що «разброд і шатаніє» в конфесіях і сектах то є зле зовсім не суперечить моїй, про те що згуртованість то є добре.

    Щодо прогресу: знову ж таки ставлення до нього структури «церква» ніяк не пов’язане з фактом, що чимало видатних вчених були віруючими.

    Щодо очевидних речей – теж цілком погоджуюся 😉

  7. PVS,
    про «IN GOD WE TRUST»…це скоріше як виняток, і то за останнє десятиліття кількість віруючих в США значно скоротилася.
    І релігія це аж ніяк не готовий еталон моралі.

  8. Akceptor 12.09.2012 пише:

    Як не крути, але Київська Русь у ті часи була могутньою державою. І після хрещення міжусобиць таки поменшало. Недавно було 11 вересня, сумний день для США, але спільне горе таки згуртувало і американців. Зрозуміло, до чого я веду?
    З точки зору політики і виживання держави у цілому хрещення було чудовим кроком. Так, померли тисячі невинних, але я б не гарантував, що ідоли не вимагали кривавих жертв. Та й у банальних війнах помирало ще більше, хоч релігія там була ні до чого. Просто вважай релігію такою ж зброєю, як меч чи алебарда.
    Зараз у нас знов держава розділилася і всі одне одного ненавидять. І жертви вже теж є, поки не тисячі, щоправда. Якби зараз знайшовся лідер, здатний консолідувати суспільство навіть ціною загибелі тисяч людей – я б його підтримав. Бо краще померти у бою, аніж наші діти будуть заживо гнити на смітниках, бидло у власній країні.

  9. Stakeholder 12.09.2012 пише:

    :hello:

  10. Євген 31.10.2015 пише:

    “Християнство”, як систематизоване “вчення”, виникло не спонтанно і не раптово, його саме створили, і не просто так, а з цілком конкретними практичними політичними цілями.
    Приймаючи слова і принципи чужерідного “пророка” за непорушну істину, люди відмовляються від необхідності мати свій власний досвід, досвід пращурів, втрачають здатність самостійно мислити і забрідають в такі нетрі, з яких потім самостійно вибратися вже не можуть. Чим більше людина покладається на чужі думки та ідеали, тим швидше вона втрачає ґрунт під ногами і опиняється в підвішеному стані.
    “християнство” – це і є рабський кодекс. Воно може впорядкувати існування громади, не заподіюючи особливої психологічної шкоди, але за однієї умови – якщо це громада слабких інфантильних душ, які без Закону впадають в беззаконня.
    “християнство” стало для мас засобом психологічного захисту перед лицем власної нікчемності. Коли людина не може спертися на себе і свою власну думку.
    Поки макитри будуть забиті юдохристиянською заразою, доти люди будуть холопами і бидлом для м’яса і шерсті… Коли вирішуєш задачу, неважливо, математичну, або життєву, які б формули не підставляв, а вірного рішення не отримаєш, поки НЕ ВЛОВИШ СУТЬ…. Суть зрозумів, і рішення буде швидким і вірним… Так і тут. Відкидаємо всю демагогію і догми, що понаписано за тищу років мудрогеліями юдохристиянського “вчення” і ДИВИМОСЬ У СУТЬ… Політика через релігію і навпаки… Християнська церква, релігія, базується на єврейському юдаізмі. В біблії, фундаменту догм і правил християнства, мова йде про ЄВРЕЇВ, і тільки про них, про їх устрій, життя, міста, людей, тощо. Про наших пращурів, слов’ян, там нема нічого. ЗОВСІМ НІЧОГО. Християнство свого часу було вигадане суто з ПОЛІТИЧНИХ МОТИВІВ у вигляді релігії для НЕ ЄВРЕЇВ, або, як називають самі юдеі – ГОЇВ. Так в чому суть релігії для ГОЇВ, для нас, наразі, слов’ян?
    Ідеологема цієї релігії побудована таким чином, що християни чекають пришестя “ісуса”, який забере “праведних” з собою у “царство небесне”, а юдеї чекають пришестя “мошиаха”, який для них влаштує “царство земне”…
    Юдаізм провадить лінію “земного царства”, панування євреїв над всіма народами.
    “Новий заповіт” же, “християнство”, писане юдеями так, де основна ідея твору – НЕХТУВАННЯ ЗЕМНИМ ЖИТТЯМ, на шляху у “царство небесне”…
    Скласти один плюс один, що ми отримуємо? Християни не повинні чинити спротиву пануванню юдеїв НА ЗЕМЛІ, а всю увагу концентрувати на життя НА НЕБІ.
    Якщо по простому, то спершу юдеї сказали (тора) – здохніть всі, а хто залишиться, ті будуть нам рабами. А християни відповідають (біблія) – так, ми раби вашого “бога”, а також панів, і хочемо вмерти, піти на небеса.
    От така картинка, якщо вилити всю “воду”, і поглянути В СУТЬ… ЦЕ ІДЕЯ ЄВРЕЙСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ, А НЕ УКРАЇНСЬКОГО. Чи будь-якого іншого.
    Це не заклик покласти провину і вдповідальність на євреїв, на єврейський народ, як такий… Пора вже зрозуміти, що головна причина в нас, бо це не юдеї обирають нам очільників, а ми самі… Так, свого часу юдейський план “троянського коня” – християнства був впроваджений у життя, так, нова релігія-ідеологія з подвійним дном виявилась життєздатною за рахунок осіб з непомірною жагою до влади і злата, а знань у людства було не достатньо, щоб вивести брехню “на чисту воду”… Та час змінює простір, його енерго-інформаційну складову, і накопичення інформації прориває будь-які запруди, і ріка людської думки знов звільняється і тече вільно. Ніякі релігії не здатні довго викривляти законів Природи, Всесвіту… Тому перекладати провину на будівників запруд безглуздо, а краще сконцентрувати зусилля на тому, щоб розрушити штучну запруду і звільнити розум для вільної течії… До чого я це? Та до того, що українцям потрібен ДІЙСНО український націоналізм, який би стояв на тих засадах, на тому фундаменті, на якому всі споріднені родоводи, з яких складається Нація “українці”, і становились на протязі тисяч років, як Нація. Треба звернути увагу, що ВСІ нації складались ДО появи семітських дітищ юдаізму – “християнство” і “іслам”. За дві тисячі років жодної нації не виникло і не започаткувалось. А от процес обезлікування націй, так звана “глобалізація”, приведення УНІКАЛЬНИХ НАРОДІВ у стан сірої однорідної маси, розпочат, і розпочат він саме на фундаменті ШТУЧНИХ релігій, вихователів МЕНТАЛІТЕТУ, які претендують на роль СВІТОВИХ… Це вже людство починає потроху розуміти… Поки що більше на підсвідомому рівні, тому й виникає ненависть до євреїв, як засновників юдейського шовінізму. Та ненависть не конструктивна сила, вона ослабляє Дух, спалює енергію, яку б треба направити на іншу справу, НА ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОналізму, того, на чому ми і стали тим, ким є наразі, і чого нас релігія намагається позбавити, видаючи себе за “традиційну”. Не варто віддавати свою силу ворогові у вигляді ненависті до нього, куди ліпше цю силу направити на відродження справжнього українського НАЦІОналізму, на відродження засад Копного Права – аристократії, а не демократії, бо аристократія це кратія кращих, а демократія це кратія будь-кого, в тому числі і злочинців, що у нас і є зараз… От куди направляти треба сили, бо праці в цьому напрямку дуже багато, а не на ненавість до когось. Нехай євреї вирішують СВОЮ ДОЛЮ, та не треба їм давати можливість вирішувати долю українців, та і взагалі, нікому… Але це буде можливо лише тоді, коли українці позбудуться масово менталітету, який виховує “християнство”, і почне жити по своїх ПРИРОДНИХ традиціях, світогляду, віри, СВОЇХ пращурів, а не чужинських…

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*