Сподобалися мені нещодавно слова одного мого хорошого приятеля, який на запитання, а чому ж він не ходить на футбольні поєдинки місцевих Карпат, відповів, що поки вони не переїдуть грати на стадіон «Арена Львів» його ноги на матчах не буде.
Мотивував своє рішення приятель тим, що треба грати на сучасному стадіоні, а не ходити на напіврозвалений стадіон «Україна».
У чомусь я його можу зрозуміти, адже коли ходиш на новий стадіон, то отримуєш задоволення від атмосфери яка там панує. Неважливо чи це футбольний поєдинок, чи концерт.
До теми концерту. 11 червня на Львів знову очікує грандіозна подія – концерт дуже популярного гурту в Україні й за її межами під назвою «Океан Ельзи».
Що це буде за концерт, чому він буде присвячений, скільки будуть коштувати квитки та коли розпочнеться продаж про це та не лише читайте далі.
Читати далі...
19.01.2016 р. 
Як і обіцяв, продовжуємо…
Ну, а завершальною темою сьогоднішнього дня буде публікація про конкурс, який з року в рік відбувається у місті Лева напередодні та під час свята Водохреща.
Не лише в день 19 січня люди освячують воду, стрибають в крижану воду, а й беруть участь у конкурсі льодових скульптур, що з року з рік відбувається неподалік ялинки на проспекті Свободи.
Читати далі...
Черговий день настав й прийшла черга розповісти нашим читачам про нещодавню поїздку Воробуса та компанії на лижі на такий гірськолижний курорт як Савське, а точніше - гору Тростян.
Давно Воробус чекав моменту щоб поїхати в смт. Славське на гірськолижний курорт гори Тростян. Єдине що мене стримувало, так це відсутність снігу.
Це вам не Буковель де сніг настрілюють штучний. Тут все по-іншому.
Минулих вихідних у багатьох містах України проходили поєдинки 1/8 фіналу Кубка України з футзалу.
Саме ці матчі мали вирішити які команди наприкінці лютого у фіналі восьми розіграють трофей цього сезону.
Нагадаю, хто не знає, минулого року тріумфатором змагань стала аматорська команда з Києва – Манзана, яка спершу вибила зі змагань чемпіона країни – Локомотив, а потім ще й взагалі стала володарем Кубка, обігравши у фіналі столичний клуб «ХІТ».
Вчора ваш покірний автор – Ігор Воробус втретє у цьому сезоні з’їздив на лижі. На цей раз я зрадив улюбленому Буковелю і попрямував у такий близький до Львова – Славськ.
Катання вдалося на славу, як і завжди, розказати є багато чого, але це вже буду робити завтра.
А поки що, пропоную помилуватися красою гори Тростян, яка, нагадаю, має висоту 1232 метри над рівнем моря, й переглянути фото галерею звідти:
Після вихідних, пов’язаних із новорічно-різдвяними святами, відновилися змагання у другій лізі аматорського футзалу Львівщини.
А, як відомо, там приймає участь команда «Нові імена» за яку виступає автор блогу – Ігор Воробус.
Багато хто з наших читачів говорить, що автор блогу – Воробус вже всіх дістав з футзалом про який я так багато пишу.
Можливо десь в цих словах і є доля правди, але на ці всі закиди я маю просту «відмазку» - Воробус завжди пише про той вид спорту де сам грає. А, як відомо, на даний момент я бігаю в команді «Нові імена».
Якщо хтось думає, що я знову буду писати про футзал, то ви помиляєтеся. На цей раз дебютує новий вид спорту.
Про цю новину хотів написати вже давно, але якось так відбувається у моєму житті, що постійно гублю записник де занотовую собі цікавинки нашого міста.
Мої родичі навіть деколи кажуть, що ти вже настільки фанатик блогу, що в тебе що на мобільному телефоні, що на комп’ютері можна знайти велику кількість інформації та фотографій зі Львова й не лише.
Та, не буду робити довгих вступів, а краще перейду безпосередньо до теми публікації, а привчена вона буде фігурам Матері Божої, які мені свого часу вдалося побачити в різних куточках нашого міста.
Давненько до нас не приходили запитання в рубрику «Запитай у Воробуса». Чи то люди все знають у цьому світі, чи просто соромляться писати в редакцію блогу, навіть не знаю.
Пишу по факту. Але, таки тривалий застій вичерпано, адже в редакцію прийшов лист від людини, яка назвала себе – Світлана.
Українці – веселий народ. В чому нам не відмовиш, так це у святкуванні. Як тільки лише починається грудень місяць, то люд починає святкувати.
Завершується все це діло аж в двадцятих числах січня, коли на свято Івана кажуть, що Предтеча взяв свята на плечі та й пішов геть.
До чого я веду? Після святкування одного року прийшов ще один, на цей раз Старий Новий.