Схоже, що потрохи, але епопея із скандальним пам’ятником Андрею Шептицькому у місті Львові підходить до свого завершення.
Якщо поглянути в історію, то було всіляке. Це протести людей щодо зрубу дерев у скверику навпроти церкви, і саме спорудження пам’ятника, знову протести людей, розкладання наметів, потім перемир’я.
Одним словом, було весело. Хоча, ще й досі є люди, які вважають, що пам’ятник можна було поставити в іншому місці, дорогу залишити такою якою вона була і не було би цих всіх скандалів.
Читати далі...
9.01.2016 р. 
Продовжуємо…
І наступною темою на яку ми будемо говорити буде тема зимових видів спорту, а точніше тема – гірськолижного катання.
Хто уважно читає наш блог, той знає, що автор любить їздити взимку кататися на лижах.
До Нового року я переважно катаюся на курорті Буковель (там якраз триває низький сезон), а вже опісля різдвяних свят полюбляю катати на горі Тростян, яка знаходиться в смт. Славське.
Читати далі...
Життя триває і під кінець чергового робочого дня Воробус спробує порадувати наших читачів новими публікаціями.
І перше про що ми будемо говорити, так це про головну подію минулого року, а саме вручення нагороди кращого гравця світу, яку щорічно на початку січня вручає міжнародна федерація футбольних асоціацій, скорочено – ФІФА.
Хто цього разу претендує на головну нагороду в світі футболу, які прогнози від Воробуса та багато іншого читайте далі.
Продовжуємо знайомити наших читачів із цікавими людьми у світі спорту.
І сьогодні в гостях у Воробуса буде капітан команди, яка виступає у четвертій лізі аматорського футзалу Львівщини - Олександр Храмов.
Те, що Воробус любить футбол – це відомо всім. У цю гру я граю сам, переглядаю футбольні матчі і само собою аналізую результати тієї чи іншої команди.
Інколи як дивишся на те, як колись грала та чи інша команди і як грають тепер, то задумуєшся, а куди взагалі котиться спорт і в тому числі футбол.
За результат команди відповідає тренер і саме його питають в кінці сезону а яке ж місце зайняла його команда.
Свята тривають, сьогодні 2-й день веселощів, але навіть незважаючи на них, блог Воробуса відновлює свою роботу і вже зараз почне радувати наших читачів черговими публікаціями.
І розпочнемо ми із нещодавньої події, яка відбулася буквально перед самим Новим роком, а саме 27 грудня 2015 року в місті Львові – відкриття пам’ятника Михайлові Вербицькому.
Всі так довго чекали цих зимових свят і нарешті дочекалися. Вже чув був слова від людей, що свято Різдво зараз не те, що було колись. Причина? Погода на вулиці.
Снігу фактично не було, температура повітря в грудні була майже завжди плюсовою, але природа таки «вийшла з запою» і на саме свято Різдва Христового ми спостерігаємо ту погоду, про яку вже давно мріяли: мороз -4 – 5 градусів, а також цілий день падає сніжок.
Тому, не треба сидіти в хатах, а виходити на вулицю, йти до знайомих, родичів та колядувати. Син Божий народився.
Ну, і завершальною публікацією на сьогодні буде пост на тему транспорту.
Любить Воробус критикувати громадський транспорт нашого міста. І не тому, що я так вже його не люблю, а хочу навпаки щоб він був якісним, водії з повагою ставилися до своїх пасажирів і «билися» за них.
Сподіваюся в найближчому часі він таким і стане, принаймні у 2016 році очікую впровадження електронного квитка та запуск на люди нового рухому складу.
А то вже огидно якось їздити в цих смердючих маршрутках.
Пише і не показує Воробус.
І хоч, незважаючи на те, що сьогодні я ще до обіду працював, тим не менше, знайшов час таки відвідати центр нашого міста.
А що там спитаєте ви? Все просто, там ще раніше біля входу у міську Раду встановили Різдвяну шопку, а вже сьогодні, 6 січня - дідух.
Як це відбувалося, де саме розташовані головні атрибути свята Різдва Христового та багато іншого читайте далі.
Воробус зараз активно готується до свят, тому не дивуйтеся тому факту, що публікації на блозі з’являються рідше чим завжди.
Після святкування свята Різдва Христового вже продовжимо у більш кращому руслі, а поговорити нам буде про що. У першу чергу про відкриття у місті Лева нового пам’ятника.
На цей раз, хто не знає, присвятили скульптуру відомій людині причетній до національного гімну України – Вербицькому. Воробус вже там був і на днях, коли матиму час, про це обов’язково напишу.
А поки що про приємну подію і пов’язана вона з моїм нещодавнім візитом на гірськолижний курорт Буковель.