Стрий …

Місто магнолій, магічної музики, добрих людей і …. одного чуда або маленька казка вчорашнього дня….

Зранечку, пані Мирослава розбудила сонце, а тоді позбирала нас всіх до святкового кортежу і ми поїхали на …. Бал.

Дорогою, пан Ярко, почастував нас чаєм з імбиром і засмакувавши Маряночки чеколядку , ми торжественно в”їхали до Стрия.

Сонце дорогою вилизувало подекуди ще останні букви від дощу і вчорашнього болота, і шлях ствав магічно блискучо-зірковим.

В дверях Палацу, чи то пак музею, нас чекала головна королева Балу пані Галина зі своїми фрейлінами, в самих дверях ледь не збила з ніг Принца , але про це згодом.

І цього разу бал для Графині Софі,ї розпочався розкішшю скрипкових мелодій , що виконали для квартет під диригуванням п Іринея.

Ми всі разом грілися і Різдвяної містерії колядок і щедрівок , і до класики світової музики.

Пан Іриней, як розподяник Балу, диригував і виконував роль першої скрипки одночасно, і музика наповнювала не лише зал, але і наші душі….
Але, кожна казка не відбувається без якихось казусів, хтось губить черевичок, а хтось флешку, але казка не була б казкою, якби не мала місце на чудо
І ось отець Олег
О. Олег Кобель
сотворив маленьке чудо з повітря , посмішки і свого мобільного телелфону…. і в нас без інтернету і флешки появився фільм

Тарас Бабенчук
що було подаровано для проекту автором.

Ну і який бал без торту і вина….

Дякую Стрию за казку одного дня, за маленьке чудо сотвореного дива , а ще за дар прийняття і великої любові.

Автор статті: Olena Bilous.