Вчора ваш автор досить добре провів час, нагулявся досхочу, а все це завдяки одній юній панянці. Зазвичай про особисте життя я не дуже то рекламую, але користувачам блогу буде цікаво і ще й як з ким ж так добре погуляв автор ресурсу.

Справа у тому, що хто ще не знає, до міста Львова завітала наша активна дописувачка та по-сумісництву моя майбутня жінка – Ольга Vrubli чи як її зараз називають Ольга Вгривні. 😀

Ніяк то в неї, то в мене не випадала нагода таки зустрітися і ось схоже вчора час ікс таки настав.

Зустрілися ми у центрі, але Воробус – негідник запізнився на 5 хвилин.)))))) Ми ще сміялися, що я спеціально глядів за тим, з ким є Оля, бо вона неодноразово казала що за використання свого імені буде зі мною судитися. 😀

Яке перше враження склалося від дівчинки. Це юна панянка, досить приємна співрозмовниця, досить уважна, бо навіть більше знає про життя блогу чим я. Всі дати вона пам’ятає, підозрює що користувачі блогу хто є хто, питала чому я кажу часто слово «ну» і так далі. 😀

Навіть пана Марсело згадала, бо я їй вітання від нього передавав. 😀

Я вже навіть їй сказав, що Оля – це в реальності слідчий, бо настільки все про всіх знає.

Звісно що спершу ми так не дуже то говорили, бо так ще побоювалися один одного, але згодом як розійшлися, стримати нас не можна було.

Перше де ми пішли, так це на Високий замок, як кажуть в саме серце нашого міста. По дорозі була страшенна спека, Олі пробували дати погладити мавпеня, але Воробус не дав цього зробити. Знаємо ми їх з їхніми мавпами і потім плати багацько грошей за них.

Ага, ще забув сказати, по дорозі ми зайшли на джерело біля Високого замку. Людей там було багато. Хто пив воду, хто набирав її у баклажки, а хто плавав у басейні що є поруч. Я навіть запропонував Ользі піти також поплавати, але вона попри велике бажання стрималася. 😀

На Високому замку ми довго не були, бо там була спека, але все ж Вгривні пробувала мені показати в яких районах вона живе.

А далі ми просто пішли з нею на 1517 в Дім легенд. Не знаю чи їй там сподобалося, але екскурсію я таки провів. Ой випили ми того пива багацько, я вже навіть не пам’ятаю як прийшов додому. 😀 Звісно, що це жарт.

Насправді ми гарно провели час, але все колись завершується. Олі треба було бігти по справах, а вашому автору пекти деруни. 😀

Договорилися ми з нею, що обов’язково зустрінемося і можливо навіть у більшому складі, маю на увазі інших користувачів блогу.

Насамкінець, я залишив їй автограф на руці і вона сіла в улюблений її транспорт трамвай і поїхала. Казав Олі, що купуй квиток, щоб де контролери не причепилися. 😀

Автор статті: Vorobus.