Вже коли Воробус один день у своєму житті приділив ринку «Торпедо», то не можу обійтися без розповіді про сам ринок, а саме які зміни відбулися там з часу мого останнього візиту туди.
Будете сміятися, але востаннє на «торпедосіку» (саме так називають цей ринок як покупці, так і продавці) був у далекому 2011 році.
Ще тоді написав публікацію, а потім хіба що проходив повз нього. Часи змінилися, надворі 2016 рік і які зміни тут можна побачити?
Про це та не лише читайте в черговій публікації на нашому блозі.
Читати далі...
Ринок “Торпедо” в сучасних умовах
Вже коли Воробус один день у своєму житті приділив ринку «Торпедо», то не можу обійтися без розповіді про сам ринок, а саме які зміни відбулися там з часу мого останнього візиту туди.
Будете сміятися, але востаннє на «торпедосіку» (саме так називають цей ринок як покупці, так і продавці) був у далекому 2011 році.
Ще тоді написав публікацію, а потім хіба що проходив повз нього. Часи змінилися, надворі 2016 рік і які зміни тут можна побачити?
Про це та не лише читайте в черговій публікації на нашому блозі.
Читати далі...
8.03.2016 р.
Чесно признаюся, навіть не знав, що такий вид спорту й взагалі існує у природі.
А виявляється він був заснований ще у далекому 1893 році американцями: Кауфманом та Фезерлі і його назва – велобол.
Що це за такий вид спорту, які його основі правила та хто являється фаворитом у ньому про це та не лише читайте в черговій публікації на блозі.
Тривалі вихідні тривають, але це не означає, що Воробус відпочиває. Навпаки, стараюся в ці дні, поки є вільний час більше радувати наших читачів різноманітними публікаціями.
І перше що я зроблю сьогодні, так це привітаю наших жінок з їхнім міжнародним днем. Багато ходить розмов, що це свято треба відмінити і придумати інші дату. Я до цього рішення відношуся скептично, хоча… час покаже.
Жінки заслуговують, щоб один раз в рік вони відзначали своє свято.
Ну, і завершальною публікацією сьогоднішнього дня буде пост про те, чому у нашому місті інколи смердить. Особливо це відчувається в районі АС-2.
Як відомо, вчора Воробус їздив в цей район й намагався знайти річку Полтву, а саме де вона виходить назовні.
Результати пошуків видалися вдалими, річку таки знайшов, але окрім неї побачив такі реалії навколишнього середовища, що на мить мені здалося що знаходжуся не у Львові, а десь в Чорнобилі.
Трохи перебільшую, але все ж.
Нарешті прихильники такої гри як футзал дочекалися серії плей-офф у чемпіонаті України.
Давно пора, а то дивитися чемпіонат, де з 9-ти команд вісім проходить у матчі на виліт аж ніяк не цікаво. А ось коли розпочинаються вже згадувані матчі, то стає набагато цікавіше.
Як приклад, перша гра криворізького клубу «Приват» проти діючого чемпіона країни та володаря кубка – харківського Локомотива.
У матчах регулярної першості більш слабшу команду перемагав хто лише хотів, а тут у матчі проти чемпіона «Приват» таки зумів дати бій більш іменитішому супернику.
Так, програли 0-2, але ж гру то показали.
Насиченим на різноманітні події видається життя для автора блогу. Не встигаю завершити з одним ділом, як вже треба братися до іншого.
Хоча, часто виникають такі ситуації, що я буваю не готовий до тієї чи іншої події.
Що я тут маю на увазі? От, для прикладу, вчора Ігор Воробус отримав запрошення від свого родича прийти на святкування дня народження. Ювілей як не крути…
Треба йти.
Що не кажіть, а ці тривалі вихідні інколи вибивають людей із колії. Просинаєшся так зранку, думаєш що треба йти на роботу, а роботи то нема, бо суцільні вихідні.
Тому, Воробус вже в день понеділка не спить, а починає оновлювати блог на який, я сподіваюся, ви кожного дня заходите.
Назбирався у мене повний список тем, тому не буду гаяти часу, а, як кажуть, ми починаємо…
Черговий день розпочався, тому настав час порадувати наших читачів черговими публікаціями на блозі.
І якщо хтось думає, що Воробус відпочиває, то ці люди помиляються. Автор працює і далі буде дуже цікава публікація, яка зацікавить не одну людину.
А говорити ми будемо про всім відому річку Полтву, яку я так давно шукаю в різних місцях нашого міста й ніяк не можу знайти назовні.
Думаю не один чоловік вчора на роботі вітав своїх співробітниць з святом, яке поступово наближається і має воно назву – Міжнародний жіночий день.
Досить багато зараз ходить розмов про те, що з часом треба забути за це свято, тобто перестати його святкувати. Мотивують своє рішення ці люди тим, що воно «папахує» радянськими часами.
Можливо десь воно так і є, але Воробус на даний час утримається від подальших коментарів. Поки воно є, то жінок треба вітати.
Хоча, я дотримуюся такої точки зору, що наших жінок треба любити кожного дня, дарувати їм тепло, подарунки, адже без них було би ой як скучно жити.
Вихідні наступили й проходять вони під акомпонемент футбольних матчів.
Нарешті після тривалої паузи, пов’язаної з міжсезонням відновилися поєдинки національного чемпіонату з футболу.
Хоча, багато хто каже, що в такій ситуації, яка зараз в Україні, людям явно не до футболу.