21 лютого світове співтовариство щорічно відзначає як Міжнародний день рідної мови. Є така всесвітня організація при ООН як ЮНЕСКО (назва за англійською абревіатурою –
United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO), яка займається співпрацею з усіма державами, членами ООН, питаннями освіти, науки, культури, охороною світових пам’яток архітектури, сприяє міжнародній духовно-інтелектуальній співпраці. ЮНЕСКО декларує 21 лютого як день підтримки усіх світових мов.
Читати далі...
25.02.2013 р. 
Сьогодні виповнюється рівно 440 років з часу відкриття першої на українських землях друкарні книг. Надприємно, що цей інженерний об’єкт знаходився у нашому місті Львові. Саме наше місто дало Україні першу друковану книжку!
Читати далі...
Сьогодні, 23 лютого ще за указу 1999 року Президента Кучми назване «Днем захисника вітчизни». По іншому кажуть «день армії». У Збройних Силах України відбуваються урочисті заходи. Офіцери і солдати гордяться собою і своїм професійним святом.
З часів радянських жінки вважають за необхідне вітати чоловіків із «святом». Маємо ми «чоловічий» день типу «жіночого» 8-го березня. У багатьох робочих колективах цей день навіть може завершуватися п’яним корпоративом, де хлопаки тішаться їх вшануванням прекрасною (теж п’яною) половиною. І не важливо: служив – не служив, де, як і з ким. Празднік карочє…
Наші парламентарні мужі вже дістали. Як одні, так і другі. Тільки обралися в кінці минулого року і ще досі не навели з-поміж себе (себто у Верховній Раді) порядку, а вже друться у президентське крісло.
На виборах президента 2015 року, однозначно мудрий виборець буде голосувати за того, хто щось позитивного вчинить для людей.
Занепад Української козацької державності і піднесення Російської імперії з початком ХVІІІ століття переформатувало євроазійську геополітику в антиукраїнське політичне русло. На наші землі претендували тоді Росія, Польща і Османська імперія з Кримським ханством. У ХVІІІ столітті саме кримчаки, васали Османів, мали великі політичні впливи на південну частину українських земель. Вони навіть втручалися у гетьманські виборчі кампанії і проводили політику своєрідного „патронату” над українською козацькою старшиною.
Сьгодні 19 лютого, а 1954 року в цей день територія України збільшилася аж на 26 861 км². Йдеться про Кримський півострів, який став складовою частиною тодішньої Української Радянської Соціалістичної Республіки. До наших днів ці землі належать незалежній Україні.
Випускники шкіл 2013 року активно готуються до вступу у виші. Щоб бути студентом у нашій державі потрібно успішно пройти тестування в Українському центрі оцінювання якості освіти. Програми зовнішнього незалежного оцінювання є на офіційному сайті УЦОЯО.
У пресі досить часто з’являються повідомлення про зміни в програмі з предмету „Історія України”. Журналісти абсолютно правильно ганьблять міністра Табачника за виключення з програми таких історичних персоналій як С. Бандера і Р. Шухевич. Це дійсно правда. І як би не ставилися громадяни до цих діячів, вони є частиною нашої історії і вивчати їх потрібно.
У нашому Львові знову неприємність. Ще не вщух скандал із можливим перенесенням Вернісажу, як депутати міськради вже прийняли ухвалу, що з часом може привести до поважного конфлікту між мерією і громадою міста.
Знову питання дорогої земельки.
Давати поради є поганим тоном. Це невиховано, особливо, коли про це не просять. Якщо людина звертається про допомогу, то порада або дія є виправданою і потрібною.
В українській політиці є професійні «радники» політиків. Їх офіційно називають іміджмейкерами, аналітиками. Вони заробляють великі гроші. Багато політичних діячів користуються такими послугами. Іміджмейкерство у нашій державі дійшло до того, що державні мужі навіть не спираються на власну думку й ігнорують суспільні настрої. Тільки радники. Навіть під час виборів. А коли дорвався до коритця – думка людей взагалі не потрібна.
Виборець розумніший. Його порад потрібно слухати.
З огляду на конфронтацію між владою і опозицією спробую дати кілька порад опозиції. Саме опозиції, бо голосував за них і вони мої слуги. Тому маю повне право на поради.
Потрібно визнати, що частиною нашого життя є перегляд найрізноманітніших передач і кіно через телеприймач. Диван і пульт є невід’ємним атрибутом чоловіків (особливо жонатих). Кількість телеканалів хоч і зашкалює, у кожній хаті підбирають якісь основні для перегляду.
Є, правда, «гурмани», які хочуть бачити весь світ і не рахуються з витратами на досягнення своєї мети. Мені розповідали, що один із львівських олігархів навіть коли живе у дорогих закордонних готелях встановлює (не сам, звичайно, а його особиста «обслуга») власну сателітарку із надпотужною технікою. Так, щоб собі ні в чому не відмовляти.