Продовжуємо розмову про львівський етно-гурт «Коралі».
Власне, етно-гурт у цілому – це не тільки виступи та інтерпретація пісень, але й спільна ідея, та один з найцікавіших атрибутів – вбрання. Погодьтеся, адже коли артист виходить на сцену, в першу чергу, що цікавить глядача – сприйняти його візуально. Для того, щоб одяг пасував стилю, якого дотримується гурт, потрібно добре підготуватись до виступу і продумати кожну деталь.
В нас час існують етно-гурти, які поєднують автентичні народні строї із сучасними елементами, також цікавими є нові інтерпретації самого етно-стилю із вкрапленнями язичницьких символів та сучасних авангардних деталей. Рідше зустрічаємо власне автентичний стрій, адже із часом мода на щось довговічне зникає.
Читати далі...
14.11.2013 р. 
Продовжуємо тему якісної музики. Сьогодні для відвідувачів Воробусу приготувала добірку із досить різноманітної української музики. Комусь вона буде до вподоби, а хтось просто відкриє для себе щось нове. Моя стаття має на меті показати скільки барв та краси є саме в українській музиці, як класичній, автентичній, так і в сучасній естрадній.
Читати далі...
У 2013 році сповнюється 335 років від дня народження італійського композитора та скрипаля-віртуоза Антоніо Лучіо Вівальді. В одній із статей я вже згадувала про цю відому постать.
Потрібно сказати, що цей композитор увійшов в історію академічної музики завдяки створенню жанру сольного інструментального концерту. Антоніо Вівальді є автором 27 опер, серед них – "Нерон, що став Цезарем", "Роланд Несамовитий", "Мойсей, бог фараона", "Обман, що тріумфує в любові". Це автор понад 500-а концертів, та близько 100-а сонат для різних інструментів.
Любить Воробус спілкуватися з людьми, а тим більше коли вони розповідають мені про глобальні проблеми.
Часто вони й мене просять висвітлити ці теми на блозі. Звісно, про все це не напишеш, бо час обмежений, але деякі теми я записую собі в блокноті й згодом до них повертаюся.
Українські жінки – найвродливіші. І нехай тільки хтось спробує це заперечити. Одразу матимемо гарні аргументи: мовляв, наша Камалія стала Міссіс Всесвіт–2008. Яка вона розумничка, красуня, актриса, модель та ще й співачка, скільки є це здібностей заховано у одній людині.
Цьогорічний конкурс краси Міс Всесвіт-2013 проводився 9-го листопада в московському Крокус Сіті Холі. Мільйони глядачів зі всього світу спостерігали за цією визначною подією. Серед 86 учасниць було обрано 16 дівчат, яких обрали у фінал, і як ви думаєте, що?
Любі мої відвідувачі "Воробусу"! Ніколи б не подумала, що ділитимусь із кимось своїми думками на тему популярної музики. Вони десь глибоко засіли у голові, тому здається, що говорити про це – якось банально. Скажімо так: мене, як професійного музичного критика, а отже й музиканта за сумісництвом дивує одна колосальна річ: чому ми, українці, настільки захоплені популярною музикою?
Сьогодні до Вашої уваги пропонується чергова публікація із циклу статтей про львівський гурт автентичного співу "Коралі".
Слов'янське забарвлення в українських автентичних піснях дуже добре помітне, якщо зіставити деякі сюжети пісень та навіть їх мелодику. Наприклад, російська протяжна та, приміром, українська пісня про тяжку жіночу долю мають спільну точку перетину в інтонаційній будові. Це стосується не лише російської, а й білоруської , сербської, болгарської та інших пісень. Отож, коли гурт "Коралі" поїхав із концертом у інші країни, учасники помітили деяку схожість.
Україна здавна славилась розмаїтою пісенністю, наші предки співали пісень з нагоди і без неї, під час роботи і на дозвіллі. Саме пісня увіковічує традиції у мовному, національному та духовному самовиявленні. Народні пісні виконувались колись та інтерпретуються зараз різними етно-ансамблями. До них належить гурт автентичного співу "Коралі", який сформувався вже майже тринадцять років тому.
У Мистецькому об'єднанні "Дзиґа" 8 жовтня відбувся майстер клас по грі на українських духових інструментах. Гість із Києва – Максим Бережнюк виконував композиції на різноманітних, деяким людям досі невідомих, інструментах. Та ще й як! Любителі етно-музики із задоволенням долучалися до творчого процесу - співали, медитували та пробували імітувати звуки цих інструментів.
Після кількох холодних днів тепло тати повернулося в Україну і радує собою не одну людину. Ще б пак, йдеш по вулиці, світить сонечко, аж не хочеться йти в темний сірий офіс.
Але, таки приходиться…. Роботу ніхто не відміняв.
Смішить мене зараз ситуація із нашими комунальними службами. Коли було холодно – батарей не вмикали, коли стало тепло, все увімкнули і батареї зараз гарячі. Весело, що не кажіть.
Але, як каже наш відомий тренер – то таке. Від тепла ще ніхто не помер. :d
Батареї, тепло – це добре, але незабаром на Львів очікує чергова культурна подія.