21.03.2015 р. 
Сьогодні надворі 21 березня, субота, а це означає, що вихідні тривають. І, до слова, погода нас таки радує. Завтра буде значно гірше.
Тому, треба не те що думати, а таки йти гуляти на свіжому повітрі. Ліжко, інтернет, домашні улюбленці почекають.
Воробус так і зробив. Гуляти парками як відомий герой популярного серіалу «Віталька» завжди не буду, тому вирішив піти з колегами у львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр.
І такий заклад є у нашому місті, а багато хто про нього навіть не знає.
Читати далі...
Виставка птахів у Львові
Сьогодні надворі 21 березня, субота, а це означає, що вихідні тривають. І, до слова, погода нас таки радує. Завтра буде значно гірше.
Тому, треба не те що думати, а таки йти гуляти на свіжому повітрі. Ліжко, інтернет, домашні улюбленці почекають.
Воробус так і зробив. Гуляти парками як відомий герой популярного серіалу «Віталька» завжди не буду, тому вирішив піти з колегами у львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр.
І такий заклад є у нашому місті, а багато хто про нього навіть не знає.
Читати далі...
Сьогодні надворі 20 березня, п’ятниця, а це означає, що вже скоро наступлять вихідні і можна буде як слід відпочити від трудових буднів.
Для Воробуса зараз кожен день як вихідний адже він перебуває на лікарняному, тому за час вимушеного простою стараюся радувати наших читачів цікавими публікаціями.
Одну із таких зараз вам вдасться прочитати.
Черговий робочий день триває, а з ним і з’являються час від часу публікації на блозі Воробуса.
Суто футбольну тематику спробує автор блогу «розбавити» новиною про яку багато хто не знає.
Справа у тому, що завтра в п’ятницю на людей очікує дуже цікава подія.
Не подумайте, що зараз почну виписувати про алкоголь, про те як люд спивається. Якщо чесно, то нехай роблять вони собі все що хочуть. Це їхнє, а не моє життя.
Заговорився….
Що лише не відбувається у нашому з вами місті Лева. Не можемо ми жити спокійно.
Сидить Воробус на лікарняному, п’є собі чай, читає книжку як раптом телефонує знайома і питає мене наступне, цитую: «Ігор, а що там таке сталося біля заводу дріжджів? Нещодавно там прогримів такий вибух, що гуркіт було чути на пів вулиці Личаківської?»
Вперше подібне чую, але по своїх канал спробував з’ясувати що там відбувається.
Вже традиційно в день Хрестопоклонної неділі Львовом проходить Хресна Хода, яка збирає під своїм знамена тисячі львів’ян.
2015 не став виключенням і 15 березня у місті Лева знову відбулося грандіозне дійство.
Незважаючи на те, що ваш автор ще досі перебуває на лікарняному такого пропустити не міг і хоч і не у всій, а в частині Ходи участь такти взяв.
Приємно, що з часом постійні читачі блогу допомагають редакції ресурсу в написанні тих чи інших публікацій.
Воробус – один і не може побачити все. А так, хтось одне розповість, хтось інше і так йде наповнення сайту новинами.
От буквально кілька годин тому написала мені дівчинка, що коли їхала на роботу в такому районі міста як Сихів, то побачила новинки.
Виявляється там почали встановлювати нові смітники.
Що це за смітники, в чому їх особливість і чи дійсно вони потрібні місту читайте далі.
Як відомо, в ці дні Україна вшановує пам’ять трагічних подій майдану. А саме людей, які загинули насильницькою смертю у боротьбі за волю та долю нашої з вами держави.
Їх називають не просто люди, а Небесна Сотня.
На жаль, війна далі триває, навіть незважаючи на те, що було оголошено так зване перемир’я. Який вже раз?
Та і дивує громадськість те, як легко ми віддали стратегічне місто – Дебальцеве, яке в останній місяць лише й було на вустах наших співвітчизників.
А скільки людей загинуло…
Пригода у полюванні з футболістами Баварії продовжилися вчора. Під час обідньої перерви Ігор Воробус та його хороший приятель вирішили полазити центром у пошуках гравців німецького кубу.
На жаль, зловити їх нам так і не вдалося. Тому, друг запропонував піти до готелю «Нобіліс» де живуть під час футбольних поєдинків у Львові гравці донецького Шахтаря.
Ну, хоч когось вже й підпишемо.
Відколи 30 січня до міста Лева із самого Ватикану привезли унікальну святиню - Нерукотворний образ Ісуса Христа, у місті відбувається шалений ажіотаж навколо неї.
Ще в перші дні, коли святиню відвідав Воробус, такої аж великої черги не було. Чесно, думав, що за пів години а то і швидше вдасться впоратися. Та, час показав що і двох годин було мало.
Пам’ятаю восени минулого року багато людей мені задавало питання наступного змісту – «а куди ділися ворони?»
Колись їх було настільки багато, що особливо в сільській місцевості навіть не знав куди ж від них ховатися.
Вони наче ті сепаратисти сідали на деревах і довго думали а на кого чи що ж то напасти.