Про те, що до міста Лева привезуть унікальну реліквію – оригінал Нерукотворного образу Ісуса Христа дізнався чисто випадково.
Коли їжджу транспортом, то часто в салоні надягаю «вуха» щоб не чути цього всього балагану, який час від часу створюють пасажири. Хтось за особисте говорить, хтось хоче показати свій новенький телефон, а хтось і взагалі не знає правил етику.
Так от, слухав Воробус музику, захотів почути що там цікавого у світі та в Україні, зокрема, перемкнув на радіостанцію і саме там говорили за унікальну святиню.
Читати далі...
18.02.2015 р. 
Пригода у полюванні з футболістами Баварії продовжилися вчора. Під час обідньої перерви Ігор Воробус та його хороший приятель вирішили полазити центром у пошуках гравців німецького кубу.
На жаль, зловити їх нам так і не вдалося. Тому, друг запропонував піти до готелю «Нобіліс» де живуть під час футбольних поєдинків у Львові гравці донецького Шахтаря.
Ну, хоч когось вже й підпишемо.
Читати далі...
Відколи 30 січня до міста Лева із самого Ватикану привезли унікальну святиню - Нерукотворний образ Ісуса Христа, у місті відбувається шалений ажіотаж навколо неї.
Ще в перші дні, коли святиню відвідав Воробус, такої аж великої черги не було. Чесно, думав, що за пів години а то і швидше вдасться впоратися. Та, час показав що і двох годин було мало.
Пам’ятаю восени минулого року багато людей мені задавало питання наступного змісту – «а куди ділися ворони?»
Колись їх було настільки багато, що особливо в сільській місцевості навіть не знав куди ж від них ховатися.
Вони наче ті сепаратисти сідали на деревах і довго думали а на кого чи що ж то напасти.
Про те, що на площі Святого Юра у Львові з’явиться пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому дізнався ще минулого року, а саме під час Хресної дороги, яка з року в рік проходить вулицями нашого міста в день Хрестопоклінної неділі.
Тоді, біля церкви Юрія ходили хлопці та дівчата із спеціальними скриньками та наголошували що пожертви здійснюються з метою поставити вже у наступному році пам’ятник відомо митрополиту не лише України, а й світу.
Любить Воробус знаходити щось цікавеньке у місті. І от саме вчора на мене очікувала приємна несподіванка.
Але, про все по-порядку.
Щось Воробус засвяткувався, що навіть після свят тривалий час не пише в блог. В приватних повідомленнях мені люди почали писати запитання на кшталт «Ігор, ти там живий? Чому нема нових постів від тебе?».
Так от, відповідаю, живий, правда трохи набрав вагу. Тому, не будемо гаяти часу, а переходимо одразу ж до діла.
Часу в мене є зараз багато, тому, відповідно і публікацій буде багато.
Щось сьогодні день для Воробуса виявився не надто вдалим. Хто з нами вже давно, той добре знає, що я терпіти не можу рагулів. Я їх просто не переварюю.
Але, таке вже з нами життя, що часто вони нам трапляються на життєвому шляху. Сьогоднішній день не став виключенням для мене.
І хоч мені кажуть що злитися не вартує, але такий вже Воробус по житті, що дуже не любить несправедливості.
Перший робочий день потрохи завершується, у Воробуса сьогодні хороший настрій і критикувати я нікого не буду. Зроблю це вже завтра. :D
А поки що про приємні речі.
Суботній вихідний день триває, а це означає, що прийшов час порадувати читачів блогу новою, сподіваюся, цікавою публікацією на нашому ресурсі.
Не секрет, що вже незабаром люд України і не лише буде святкувати Велике свято, яке має назву – Різдво Христове.