Як відомо, в ці дні Україна вшановує пам’ять трагічних подій майдану. А саме людей, які загинули насильницькою смертю у боротьбі за волю та долю нашої з вами держави.
Їх називають не просто люди, а
Небесна Сотня.
На жаль, війна далі триває, навіть незважаючи на те, що було оголошено так зване перемир’я. Який вже раз?
Та і дивує громадськість те, як легко ми віддали стратегічне місто – Дебальцеве, яке в останній місяць лише й було на вустах наших співвітчизників.
А скільки людей загинуло…
Читати далі...
15.03.2015 р. 
Вже традиційно в день Хрестопоклонної неділі Львовом проходить Хресна Хода, яка збирає під своїм знамена тисячі львів’ян.
2015 не став виключенням і 15 березня у місті Лева знову відбулося грандіозне дійство.
Незважаючи на те, що ваш автор ще досі перебуває на лікарняному такого пропустити не міг і хоч і не у всій, а в частині Ходи участь такти взяв.
Читати далі...
Приємно, що з часом постійні читачі блогу допомагають редакції ресурсу в написанні тих чи інших публікацій.
Воробус – один і не може побачити все. А так, хтось одне розповість, хтось інше і так йде наповнення сайту новинами.
От буквально кілька годин тому написала мені дівчинка, що коли їхала на роботу в такому районі міста як Сихів, то побачила новинки.
Виявляється там почали встановлювати нові смітники.
Що це за смітники, в чому їх особливість і чи дійсно вони потрібні місту читайте далі.
Пригода у полюванні з футболістами Баварії продовжилися вчора. Під час обідньої перерви Ігор Воробус та його хороший приятель вирішили полазити центром у пошуках гравців німецького кубу.
На жаль, зловити їх нам так і не вдалося. Тому, друг запропонував піти до готелю «Нобіліс» де живуть під час футбольних поєдинків у Львові гравці донецького Шахтаря.
Ну, хоч когось вже й підпишемо.
Відколи 30 січня до міста Лева із самого Ватикану привезли унікальну святиню - Нерукотворний образ Ісуса Христа, у місті відбувається шалений ажіотаж навколо неї.
Ще в перші дні, коли святиню відвідав Воробус, такої аж великої черги не було. Чесно, думав, що за пів години а то і швидше вдасться впоратися. Та, час показав що і двох годин було мало.
Пам’ятаю восени минулого року багато людей мені задавало питання наступного змісту – «а куди ділися ворони?»
Колись їх було настільки багато, що особливо в сільській місцевості навіть не знав куди ж від них ховатися.
Вони наче ті сепаратисти сідали на деревах і довго думали а на кого чи що ж то напасти.
Про те, що на площі Святого Юра у Львові з’явиться пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому дізнався ще минулого року, а саме під час Хресної дороги, яка з року в рік проходить вулицями нашого міста в день Хрестопоклінної неділі.
Тоді, біля церкви Юрія ходили хлопці та дівчата із спеціальними скриньками та наголошували що пожертви здійснюються з метою поставити вже у наступному році пам’ятник відомо митрополиту не лише України, а й світу.
Про те, що до міста Лева привезуть унікальну реліквію – оригінал Нерукотворного образу Ісуса Христа дізнався чисто випадково.
Коли їжджу транспортом, то часто в салоні надягаю «вуха» щоб не чути цього всього балагану, який час від часу створюють пасажири. Хтось за особисте говорить, хтось хоче показати свій новенький телефон, а хтось і взагалі не знає правил етику.
Так от, слухав Воробус музику, захотів почути що там цікавого у світі та в Україні, зокрема, перемкнув на радіостанцію і саме там говорили за унікальну святиню.
Любить Воробус знаходити щось цікавеньке у місті. І от саме вчора на мене очікувала приємна несподіванка.
Але, про все по-порядку.
Щось Воробус засвяткувався, що навіть після свят тривалий час не пише в блог. В приватних повідомленнях мені люди почали писати запитання на кшталт «Ігор, ти там живий? Чому нема нових постів від тебе?».
Так от, відповідаю, живий, правда трохи набрав вагу. Тому, не будемо гаяти часу, а переходимо одразу ж до діла.
Часу в мене є зараз багато, тому, відповідно і публікацій буде багато.